Китайські вчені проаналізували зразки базальту, зібрані на зворотному боці Місяця. Вони свідчать, що мантія під цією областю значно сухіша, ніж на видимому боці. Це може бути наслідком гігантського зіткнення.

Аналіз місячних базальтів
Китайські вчені виявили, що місячна мантія на зворотному боці Місяця містить менше води, ніж на ближньому, на основі аналізу базальтів, зібраних місячною місією «Чан’е-6». Такого цікавого висновку дійшла команда під керівництвом професора Ху Сена з Інституту геології та геофізики Китайської академії наук.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, показують, що мантійне джерело сланцевих базальтів «Чан’е-6» містить 1–1,5 мкг/г води, що вказує на те, що мантія на дальньому боці Місяця сухіша, ніж на ближньому. Цей результат може дати важливе уявлення про формування та термохімічну еволюцію Місяця.
Нерівномірність розподілу елементів
За останні два десятиліття масштабні дослідження місячних зразків із ближньої сторони супутника продемонстрували дуже неоднорідний розподіл води в надрах Місяця, концентрація якої коливається приблизно від 1 до 200 мкг/г.
Зокрема, кора в районі величезного виходу KREEP-порід в Океані Бур на ближньому боці Місяця має вищу концентрацію торію, ніж дві інші основні геохімічні провінції Місяця: Фельдшпатове нагір’я і басейн Південний полюс — Ейткен на дальньому боці Місяця.

І торій, і вода вважаються несумісними елементами під час магматичних процесів, а це означає, що вони переважно залишаються в розплаві, а не входять до складу мінералів, що кристалізуються. Така геохімічна поведінка свідчить про те, що мантія під басейном SPA, на зворотному боці Місяця, може містити меншу кількість води.
Щоб підтвердити цю гіпотезу, дослідницька група зосередилася на аналізі вмісту води та ізотопів водню у включеннях розплаву та апатиті у сланцевих базальтах «Чан’е-6» — перших зразках, повернутих із далекої частини басейну SPA.
Диспропорція розподілу води в мантії
Результати команди вказують на те, що материнська магма цих базальтів містить 15–168 мкг/г води. Крім того, команда оцінила, що мантійне джерело базальтів «Чан’е-6» має вміст води 1–1,5 мкг/г, що значно нижче, ніж у прилеглій мантії.
Ця диспропорція вказує на потенційну півкулеподібну дихотомію у внутрішньому розподілі води на Місяці, що відображає багато асиметричних особливостей, які спостерігаються на місячній поверхні.
Ця нова оцінка вмісту води у дальній мантії Місяця знаменує собою значний крок уперед в удосконаленні нашого розуміння вмісту води в об’ємній силікатній мантії нашого супутника. Це накладає важливі обмеження на гіпотезу гігантського зіткнення про походження Місяця і підкреслює роль води в довготривалій його еволюції.
За матеріалами phys.org