Астроном Френк Дрейк створив рівняння для оцінки кількості цивілізацій у Чумацькому Шляху, здатних спілкуватися з нами. Дрейк вивів це рівняння в 1961 році. Але з часом його почали критикувати за надто вже широкі припущення і неоднозначні параметри, що часто призводило до надто оптимістичних оцінок кількості цивілізацій (N). Його рівняння також не відповідало парадоксу Фермі: якщо розумне життя поширене, то чому ми не знаходимо його слідів? Нове дослідження, опубліковане в Scientific Reports, пропонує розв’язання формули Дрейка, додаючи два нові фактори, які можуть пояснити велику мовчанку.
Планетологи Роберт Стерн з Техаського університету в Далласі й Тарас Герія зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха припускають, що наявність континентів і океанів та довготривала тектоніка плит є вирішальними для розвитку цивілізацій. Вони пропонують додати до рівняння два фактори: частину планет зі значними континентами та океанами й частину тих, де тектоніка плит діє щонайменше 500 млн років. На думку Штерна і Герія, планети з континентами, океанами та довготривалою тектонікою плит зустрічаються вкрай рідко, і це потрібно враховувати в рівнянні Дрейка. У результаті перерахунку значення N стало значно меншим.
Помилка у рівнянні Дрейка
Традиційне рівняння Дрейка оцінює кількість активних позаземних цивілізацій, враховуючи швидкість зореутворення, частину зір із планетами, кількість придатних для життя планет, частину планет із розумним життям тощо. Запропоновані зміни уточнюють оцінки, скільки планет можуть розвинути життя і скільки цивілізацій мають технології, які можна виявити.
Дослідники стверджують, що великі океани й перехід Землі від стабільного поверхневого шару до сучасної тектоніки плит близько 1 млрд років тому були критичними для розвитку складного життя. Ця геологічна активність не лише створила умови для виникнення життя, а й сприяла його еволюції, яка спонукала істот пристосовуватися до змін навколишнього середовища, зрештою, породивши людей, здатних розвивати складні суспільства та створювати технології. Ці технології розвиваються з повсякденних потреб, таких як виготовлення інструментів, сільське господарство, створення одягу та виготовлення зброї. Вогонь і електрика є необхідними для розвитку розумних цивілізацій. Складні цивілізації навряд чи можуть виникнути в суто океанічному середовищі.
Придатних планет лише 2 з 1000
Щоб з’ясувати, наскільки ймовірно, що планета матиме і континенти, й океани, вчені дослідили, скільки води потрібно на поверхні планети. Вони виявили, що планета розміром із Землю повинна мати від 0,007% до 0,027% своєї маси у воді. Потім вони порівняли це із загальним можливим вмістом води на планетах, який становить від 0% до 3,8% або навіть від 0% до 55%, залежно від їхнього утворення. Для тектоніки плит вони використовували дані, які показують, що лише близько 33% планет мають відповідні хімічні речовини для формування достатньо щільних тектонічних плит. З них лише половина досить великі та мають достатню гравітацію для підтримки тектоніки плит.
З урахуванням цих нових факторів дослідники підрахували, що ймовірність наявності континентів, океанів і тектоніки плит на планеті дуже мала — менш ніж 0,2%. Це означає, що з кожних 1000 планет лише дві можуть бути придатними.
Розвинені цивілізації зустрічаються вкрай рідко
Враховуючи ці нові дані, модифіковане рівняння Дрейка показує, що розвинені цивілізації зустрічаються дуже рідко. Ймовірність наявності відповідних умов становить від 0,0034% до 0,17%. Це означає, що в нашій галактиці може існувати від 0,006 до 100 тис. активних цивілізацій, здатних до спілкування, причому реальна кількість, ймовірно, буде меншою через обмежений час, упродовж якого ці цивілізації можуть спілкуватися через можливий суспільний крах або вимирання.
Тарас Герія зазначив, що хоча верхня межа у 100 тис. здається великою, нижня оцінка є більш важливою. Оскільки нижня оцінка дуже близька до нуля, є велика ймовірність того, що жодної комунікації між цими цивілізаціями ніколи не буде.
Раніше ми повідомляли про те, як вчені знайшли сім кандидатів на сфери Дайсона.
За матеріалами gizmodo.com
