Американські дослідники вкотре спробували розв’язати проблему парадокса Фермі. Чому інопланетяни не прилітають до нас? Вони не можуть це зробити, чи просто не хочуть, залишаючи нас у своєрідному зоопарку?
Чи ми одні у Всесвіті?
Дослідники Ян А. Кроуфорд та Дірк Шульце-Макух нещодавно опублікували нову статтю, присвячену розв’язанню парадокса Фермі. Його у 1950 році сформулював американський фізик італійського походження. Парадокс полягає у тому, що десь у космосі мала б існувати позаземна цивілізація, але ми не можемо знайти жодних слідів її присутності.
Відтоді для розв’язування цієї загадки вчені й просто ентузіасти космічних досліджень висунули десятки припущень. Нове дослідження базувалося на найважливіших із них. У 1975 році американський астроном Майкл Гарт опублікував роботу про те, що, виходячи з величезного віку Всесвіту та відносно короткого часу, який знадобився життю на Землі, щоб породити цивілізацію, інопланетний розум давно вже мав відвідати кожну зорю в Чумацькому Шляху. На це, за підрахунками, йому знадобилося б лише 650 тис. років.
У 1980 році Френк Тіплер провів удосконалений розрахунок і виявив, що для обльоту всієї Галактики інопланетянам знадобилося б 300 млн років. Це набагато більше, ніж у Гарта, проте все одно вони давно б уже були на Землі. Отже, був зроблений висновок, що інопланетян не існує.
Можливо, інопланетяни все ж є
Теорія Гарта — Тіплера, яка стверджувала, що ми одні у Всесвіті, чи принаймні у Галактиці, багато кому не сподобалася. У 1983 році Карл Саган та інші ентузіасти контактів із позаземним розумом опублікували власну відповідь на неї.
Загалом їхня критика теорії Гарта — Тіплера звелася до твердження, що відсутність доказів ще не є доказом відсутності. Для пояснення того, чому ми не бачимо інопланетян, попри їхню фізичну можливість дістатися до нас, можна вигадати безліч теорій.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруОднією з них і є гіпотеза зоопарку. Вона передбачає, що інопланетяни свідомо не хочуть із нами контактувати, вважаючи, що ми до цього не готові. Людство перебуває у своєрідному заповіднику, відгороджене від міжпланетного життя, яке насправді вирує на повну.
Парадокс Фермі
Саме у цій точці й розпочали власне дослідження Кроуфорд та Шульце-Макух. Вони зауважують, що якщо ми не бачимо інопланетних цивілізацій, то це може означати одну з двох речей: або Гарт та Тіплер таки праві й інопланетян немає, або ми просто чомусь їх не бачимо.
При цьому головний аргумент проти теорії Гарта — Тіплера такий самий, що і 40 років тому: принцип Коперника. Наша система не є унікальною. А значить, життя обов’язково мало б виникнути десь іще.
Якщо ж ми просто не бачимо ознак інопланетян, то це може означати або те, що вони занадто далеко від нас, або свідомо не хочуть, аби ми про них дізналися. Щодо того, наскільки в цих умовах реальна теорія зоопарку, думки авторів розділилися.
Кроуфорд вважає, що інопланетян справді може бути не видно. А ось Шульце-Макух із посиланням на все той же принцип Коперника стверджує, що цього просто не може бути, й розумні істоти мають залишати купу слідів свого існування.
Хай там як, а науковці переконані, що нам треба продовжувати досліджувати Всесвіт. Бо, наприклад, біомаркери на екзопланетах інопланетяни не можуть приховати. А це означає, що навіть якщо ми й живемо у космічному зоопарку, то рано чи пізно свідоцтва цього знайдемо.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
