Група супроводу місії LRO опублікувала цікавий знімок місячної поверхні. Він демонструє один із променів, що оточують кратер Джордано Бруно.
Кожен, хто коли-небудь дивився на Місяць з використанням оптики, напевно звертав увагу на характерні яскраві промені, які тягнуться від деяких кратерів. Ці структури мають ударне походження.
Коли якесь велике небесне тіло стикається з Місяцем, воно вибиває велику кількість матеріалу з-під його поверхні. Він розлітається на всі боки (а деякі уламки можуть набрати таку велику швидкість, що назавжди відлетять у космос), а потім випадає, формуючи вторинні кратери. Оскільки вибитий матеріал в цілому світліше, ніж місячний реголіт, це призводить до того, що утворена в результаті зіткнення воронка, виявляється оточена світлою областю від якої тягнуться характерні промені.
Згодом вибитий матеріал темніє через бомбардування мікрометеоритами та вплив космічного випромінювання. Тому променеві системи на Місяці мають лише «свіжі» кратери, чий вік становить не більше мільярда років.
Що стосується знімка LRO, то на ньому зображений промінь 22-кілометрового кратера Джордано Бруно. Він розташований на кордоні між видимою та зворотною стороною Місяця. Попри відносно скромні, за мірками місячних ударних формацій, розміри, кратер оточений дуже яскравою променевою системою, що говорить про його виняткову молодість. Існує теорія, згідно з якою він утворився у 1178 році, коли ченці з Кентерберрі спостерігали «розщеплення» верхнього рогу Місяця в місці, що приблизно відповідає його місцерозташуванню. Проте більшість астрономів вважає, що ударна формація утворилася задовго до цього.
Раніше ми розповідали про те, як LRO зазнімкував південний полюс Місяця.
За матеріалами https://www.lroc.asu.edu
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
