Китайський суперкомпʼютер вперше з 2017 року очолив світовий рейтинг Top500. Нова система працює виключно на процесорах власної розробки, без графічних прискорювачів, на яких побудована решта найпотужніших машин світу.
Рекорд без прискорювачів
Суперкомп’ютер LineShine змонтований у Національному комп’ютерному центрі в Шеньчжені. За результатами тесту High Performance Linpack (HPL), його продуктивність сягнула понад два квінтильйони обчислень на секунду. Це на 21 % більше, ніж у попереднього лідера, американського El Capitan із Ліверморської національної лабораторії імені Лоуренса в Каліфорнії.
Система побудована на процесорах LX2 з архітектурою ARMv9, загалом із майже 13,8 млн обчислювальних ядер. З’єднує їх фірмова мережа LingQi, а керує роботою операційна система Kylin. Для функціонування LineShine потрібно близько 42,2 мегавата електроенергії.
Лідери рейтингу
Суперкомп’ютер El Capitan тепер на другій позиції, за ним ще дві американські системи в національних лабораторіях у Теннессі та Іллінойсі. П’яту сходинку посідає німецький Jupiter. Разом ці машини залишаються єдиними публічно верифікованими суперкомп’ютерами, продуктивність яких перевищує квінтильйон обчислень на секунду.
Серед інших країн у першій десятці є Італія, Швейцарія та Японія. Велика Британія має 11 установок у рейтингу, а найвище серед них, на 11-му місці, перебуває Isambard-AI Бристольського університету.
Повернення Китаю
Попередній китайський лідер рейтингу Sunway TaihuLight перебував на першій сходинці у 2016–2017 роках і був більш ніж у 23 рази повільнішим за LineShine. Після 2017 року першість стабільно утримували японські та американські системи.
Після загострення торговельної війни зі США Китай фактично припинив подавати дані до Top 500, побоюючись додаткових санкцій проти вітчизняних виробників. Реєстрація LineShine в рейтингу стала першим таким поданням за кілька років і свідчить про впевненість розробників, що всі компоненти не підпадають під американські експортні обмеження.
Не лише швидкість
Рейтинг Top 500 оцінює продуктивність за допомогою тесту HPL, який перевіряє здатність розв’язувати великі системи лінійних рівнянь із подвійною точністю. Суперкомп’ютери використовують для моделювання астрономічних явищ, кліматичних систем, пошуку нових ліків, імітації ядерних вибухів та віртуальних випробувань озброєнь.
На іншому тесті, HPL-MxP, який вимірює роботу зі змішаною точністю та краще відображає навантаження штучного інтелекту, LineShine посів лише четверте місце. Лідером за цим показником залишився El Capitan із вдвічі вищим результатом. Відсутність спеціалізованих прискорювачів обмежує ефективність китайської системи саме для задач ШІ.
Суперкомп’ютерні перегони в Європі
Минулого року ЄС оголосив план вартістю 20 млрд євро на будівництво так званих гігафабрик штучного інтелекту, обладнаних потужними суперкомп’ютерами. Такі комплекси мають містити понад 100 000 спеціалізованих процесорів, тоді як у найкращих сучасних центрах встановлено до 25 000.
Для охолодження цих потужностей потрібні величезні обсяги води, а самі майданчики мають працювати переважно на «зеленій» енергії. Екологічні організації попереджають, що дата-центри подібного масштабу можуть поставити під загрозу кліматичні цілі Європи.
За матеріалами theguardian.com
