Астрономи досі не можуть визначити, наскільки яскравою буде восени комета Цзицзіньшань-ATLAS (C/2023 A3 Tsuchinshan-ATLAS), хоча більшість із них вважає, що її буде добре видно неозброєним оком. Натомість перше «розчарування року» ми вже маємо — комета C/2021 S3 (PanSTARRS), замість того, щоб досягти сьомої зоряної величини й стати легким об’єктом для невеликих телескопів, «не дотягнула» навіть до 9-ї. Зараз вона повільно рухається східною частиною сузір’я Змії в напрямку «хвоста» Орла, до початку ранкових сутінків підіймаючись досить високо над обрієм. Умови для її спостережень у наших широтах поступово покращуються.
Видимий блиск комети визначається її відстанню від Сонця та Землі. Але якщо у випадку останньої діє простий закон «оберненого квадрату» (потік енергії від джерела, що надходить на одиницю площі, обернено пропорційний квадрату відстані до нього), то наше світило впливає на «хвостаті зірки» дуже своєрідним чином. Воно не лише сильніше освітлює їх при наближенні, але й нагріває, спричиняючи посилення випаровування летких речовин у кометних ядрах і виділення газів. Тому загалом яскравість комет виявляється обернено пропорційною не квадрату геліоцентричної відстані, а четвертому ступеню. Але так буває не завжди.
Річ у тім, що при нагріванні кометної речовини відбувається не лише випаровування леткої компоненти. До її складу входить також певна кількість силікатів (грубо кажучи — піску) та високомолекулярної органіки. Якщо їх занадто багато, вони поступово утворюють на поверхні ядра комети кірку, яка, по-перше, захищає глибинні шари від нагрівання, по-друге — сповільнює вивільнення газоподібних речовин.
Найчастіше така кірка зустрічається на поверхні ядер короткоперіодичних комет, які підлітали до Сонця вже багато разів. Але й одного разу часом буває досить. Щось подібне сталося з кометою C/2021 S3. Зараз її орбіта має ексцентриситет більше одиниці, тобто, рухаючись нею, об’єкт назавжди залишить Сонячну систему. Втім, за багатьма ознаками ця комета вже колись побувала поблизу нашого світила, і поверхня її ядра зазнала його відчутного впливу. Тому ступінь у формулі залежності яскравості від геліоцентричної відстані має бути вже не -4, а приблизно -2,5. Отже, її максимальний блиск спостерігався не на початку березня, як стверджували попередні розрахунки, а десь на тиждень пізніше — ближче до прольоту комети біля Землі на відстані 1,298 а.о. (194 млн км), що станеться 15 березня.
29-30 березня комета PanSTARRS перебуватиме серед зірок розсіяного скупчення Collinder 399 в сузір’ї Лисички, відомого також під назвою «Вішак». На жаль, у цей час її спостереженням перешкоджатиме Місяць, але телескопа з діаметром об’єктива понад 15 см має вистачити, щоб її побачити.
Нагадаємо, що зараз найяскравішою «хвостатою зіркою» на земному небі є комета Понса-Брукса (12P/Pons-Brooks), яку за умови дуже чистого й темного неба вже можна спробувати побачити неозброєним оком.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
