Клим Іванович Чурюмов: людина та комета

2 березня 2004 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані стартувала ракета Ariane 5G з автоматичним апаратом Rosetta. Серед тих, хто спостерігав за її стартом, був Клим Іванович Чурюмов — мабуть, найвідоміший з українських астрономів нового тисячоліття. Знаменитим він став через обставину, що врешті й привела його на південноамериканський космодром: кінцевою метою міжпланетної подорожі зонда Rosetta була комета Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko), відкрита вченим у далекому вже 1969 році.

Клим Іванович Чурюмов. Джерело: REUTERS/Ralph Orlowski

В середині 2014 року зонд Rosetta наблизився до комети й уперше в історії розпочав її детальне вивчення (всі попередні дослідження «хвостатих зірок» здійснювалися з пролітних траєкторій на відносній швидкості не менше кількох кілометрів на секунду). 30 вересня 2016-го за командою з Землі він був скерований до кометного ядра і впав на нього, завершивши свою 12-річну місію. А через два тижні, у ніч з 14 на 15 жовтня, не стало Клима Чурюмова.

Ядро комети Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko). Джерело: ESA

Всі, хто знав ученого за життя, згадують його відкритість і життєрадісність, жагу до знань та бажання поділитися ними з іншими. Він був одним із найкращих українських популяризаторів науки, ще за радянських часів видав багато книжок з астрономії та кометних досліджень, писав також казки та історії для дітей. Останні роки видатний астроном займав посаду директора Київського планетарію.

А ще йому неймовірно щастило в житті. Навіть важко знайти людину, в якої здійснилося стільки мрій. З дитинства Клим Іванович хотів подорожувати. За часів СРСР він самостійно та разом із науковими експедиціями об’їздив майже всю країну, а також, попри труднощі виїзду за кордон (особливо до «західних країн») — встиг побувати в Італії, Франції, ФРН, США… Після отримання Україною незалежності вчений значно розширив свою географію, відвідавши понад півсотні країн на всіх континентах, крім Африки й Антарктиди.

Клим Чурюмов і Сергій Всехсвятський біля головного рефрактора обсерваторії Київського університету

Прізвище Чурюмова згадується у назвах двох комет, і це саме той випадок, коли учень перевершив свого вчителя: науковим керівником Клима Івановича був всесвітньо відомий астроном Сергій Всехсвятський, який усе життя мріяв відкрити хоч одну «хвостату зірку», але цим мріям так і не судилося здійснитися. Першу свою комету Клим Іванович знайшов на фотопластинці, відзнятій аспіранткою Київського університету Світланою Герасименко під час спостережень комети Комас Сола. Пізніше виявилося, що вона належить до короткоперіодичних і повертається до Сонця приблизно кожні 6,5 років.

Клим Чурюмов та Світлана Герасименко в рік відкриття своєї комети

Головною ціллю місії космічного апарата 67P/Churyumov-Gerasimenko теж стала випадково: спочатку зонд Rosetta мав летіти до комети Віртанена (46P/Wirtanen), але проблеми з носієм Ariane 5 не дозволили підготувати його до запуску в межах розрахункового стартового вікна, і Європейське космічне агентство змушене було обирати іншу мету серед «резервних» об’єктів. Вибір припав на комету, знайдену українським астрономом. Це був другий випадок, коли автоматичний розвідник направили до небесного тіла ще за життя того, хто це тіло відкрив (першим була комета 81P/Wild). Мало хто з учених може бодай мріяти про щось подібне. Клим Іванович не лише став свідком старту європейського зонда — він уважно слідкував за всіма етапами його подорожі, коментуючи їх у телепрограмах і на різноманітних тематичних інтернет-сайтах.

Присвятивши останні роки свого життя місії Rosetta, Клим Іванович Чурюмов ненадовго пережив її офіційне завершення. Але, поза сумнівом, він залишив глибокий слід у науці та світовій історії.

Клим Іванович Чурюмов з макетом ядра відкритої ним комети. Джерело: ESA

Цьогоріч комета Чурюмова-Герасименко знову наближається до Сонця (вперше від часу візиту зонда Rosetta). Вона пройде перигелій на початку листопада, й після цього майже два місяці умови її видимості будуть дуже сприятливими для спостерігачів у наших широтах. «Хвостата зірка» матиме блиск, вищий за 10-ту величину, та рухатиметься північними сузір’ями Близнюків і Раку. Дуже радимо за сприятливої погоди спробувати знайти на небі цей цікавий об’єкт, що став своєрідним «небесним пам’ятником» видатному українському вченому.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine