James Webb виявив замерзлу воду в молодій зоряній системі

Завдяки телескопу James Webb (JWST), астрономи отримали вирішальний доказ існування кристалічного водяного льоду в іншій зоряній системі. Це відкриття дозволяє вивчити, як він впливає на процеси, що призводять до формування планет.

Уламковий диск навколо молодої зорі в уявленні художника. Джерело: NASA, ESA, CSA, Ralf Crawford (STScI)

Водяний лід є життєво важливим компонентом протопланетних дисків. Він має значний вплив на формування планет-гігантів, а також може доставлятися малими тілами, такими як комети й астероїди, на повністю сформовані кам’янисті планети.

Однак попри масу непрямих свідчень, до недавнього часу в астрономів не було прямих доказів того, що заморожена вода розсіяна навколо інших зір. Це змінилося завдяки JWST. Йому вдалося підтвердити наявність кристалічного водяного льоду в уламковому диску навколо молодої сонцеподібної зорі HD 181327. Вона розташована на відстані 155 світлових років від Землі, її вік становить лише 23 млн років.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Уламковий диск навколо HD 181327 є аналогом поясу Койпера, який він мав вигляд мільярди років тому. Диск складається з карликових планет, комет і дрібніших кам’яно-крижаних об’єктів, які іноді стикаються один з одним. Це призводить до викиду частинок льоду, які ідеально підходять для спостережень JWST.

За словами дослідників, JWST виявив не просто водяний лід, а кристалічний водяний лід, подібний до того, з якого складаються кільця Сатурна та об’єкти пояса Койпера. Він з’єднаний з розсіяними по всьому диску дрібними пиловими частинками, утворюючи безліч дрібних «брудних сніжків». Спостереження JWST також виявили наявність широкої області, повністю вільної від пилу між зорею і її уламковим диском.

Водяний лід розподілений по системі HD 181327 нерівномірно. Більша його частина розташована на великій відстані від зорі, де найхолодніше. Зовнішня область уламкового диска більш ніж на 20% складається з водяного льоду. Ближче до центру його концентрація зменшується до 8%. Це може бути пов’язано з тим, що ультрафіолетове випромінювання зорі випаровує найближчі частинки водяного льоду. Також можливо, що частина води «замкнена» в надрах планетезималей (зародків майбутніх планет).

Відкриття JWST є досить важливим кроком на шляху до розуміння того, як формуються планети. У майбутньому дослідники мають намір продовжити вивчення протопланетних дисків, щоб отримати більше інформації про процеси, що відбуваються в них.

Ви також можете почитати про те, як James Webb вивчив атмосферу Титана.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Темна матерія залишається можливим поясненням надлишку гамма-випромінювання в Галактиці
Кандидат у «темні галактики» не містить зір
Меркурій зменшився сильніше, ніж гадали науковці
Розподіл речовини у Всесвіті виміряли за радіосигналами з далекого космосу
Астрономи виявили хаотичне об’єднання двох гігантських зір
Кремнієві пластини планують обробляти в космосі замість чистих кімнат
Молоде Сонце могло поглинути планету масивнішу за Землю
Науковці вперше побачили, як мандрівна чорна діра поглинає матерію
Отримане найчіткіше відео струменя чорної діри за 27 років спостережень
Відстань до астероїда вперше виміряли лазером під час прольоту