James Webb виявив замерзлу воду в молодій зоряній системі

Завдяки телескопу James Webb (JWST), астрономи отримали вирішальний доказ існування кристалічного водяного льоду в іншій зоряній системі. Це відкриття дозволяє вивчити, як він впливає на процеси, що призводять до формування планет.

Уламковий диск навколо молодої зорі в уявленні художника. Джерело: NASA, ESA, CSA, Ralf Crawford (STScI)

Водяний лід є життєво важливим компонентом протопланетних дисків. Він має значний вплив на формування планет-гігантів, а також може доставлятися малими тілами, такими як комети й астероїди, на повністю сформовані кам’янисті планети.

Однак попри масу непрямих свідчень, до недавнього часу в астрономів не було прямих доказів того, що заморожена вода розсіяна навколо інших зір. Це змінилося завдяки JWST. Йому вдалося підтвердити наявність кристалічного водяного льоду в уламковому диску навколо молодої сонцеподібної зорі HD 181327. Вона розташована на відстані 155 світлових років від Землі, її вік становить лише 23 млн років.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Місяць №2 2024 (191)

До товару

Уламковий диск навколо HD 181327 є аналогом поясу Койпера, який він мав вигляд мільярди років тому. Диск складається з карликових планет, комет і дрібніших кам’яно-крижаних об’єктів, які іноді стикаються один з одним. Це призводить до викиду частинок льоду, які ідеально підходять для спостережень JWST.

За словами дослідників, JWST виявив не просто водяний лід, а кристалічний водяний лід, подібний до того, з якого складаються кільця Сатурна та об’єкти пояса Койпера. Він з’єднаний з розсіяними по всьому диску дрібними пиловими частинками, утворюючи безліч дрібних «брудних сніжків». Спостереження JWST також виявили наявність широкої області, повністю вільної від пилу між зорею і її уламковим диском.

Водяний лід розподілений по системі HD 181327 нерівномірно. Більша його частина розташована на великій відстані від зорі, де найхолодніше. Зовнішня область уламкового диска більш ніж на 20% складається з водяного льоду. Ближче до центру його концентрація зменшується до 8%. Це може бути пов’язано з тим, що ультрафіолетове випромінювання зорі випаровує найближчі частинки водяного льоду. Також можливо, що частина води «замкнена» в надрах планетезималей (зародків майбутніх планет).

Відкриття JWST є досить важливим кроком на шляху до розуміння того, як формуються планети. У майбутньому дослідники мають намір продовжити вивчення протопланетних дисків, щоб отримати більше інформації про процеси, що відбуваються в них.

Ви також можете почитати про те, як James Webb вивчив атмосферу Титана.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Астрономи знайшли джерело загадкових спалахів масивної зорі
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари
Нещодавно відкритий об’єкт заповнює проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Аварія на першій хвилині польоту: як блискавка ледь не зірвала місію Apollo 12
Небачений масштаб для астрофізики: створена найбільша симуляція Всесвіту
На швидкості комахи: зонд Hera вивчає наслідки тарана астероїда Діморф
Starship уп’ятнадцяте вирушив в космос. Перший ступінь спіймати не вдалося
Джерелом дивних радіоспалахів виявився двійник Сонця поруч із пульсаром