Вчені висунули припущення, що достатньо великі суперземлі можуть мати настільки потужну силу тяжіння, що інопланетні цивілізації ніколи не залишать їх. Утворюються своєрідні «світи-акваріуми», які можуть стати пасткою для розумних істот.
Рівняння Дрейка та друга космічна швидкість
Еліо Кірога, професор Університету дель Атлантіко Медіо в Іспанії, опублікував дослідження щодо того, що деякі інопланетні цивілізації можуть ніколи не дістатися до космосу, і ми навіть не запідозримо про їхнє існування.
Вихідною точкою для дослідження стало рівняння Дрейка. Воно містить цілу купу коефіцієнтів, навіть приблизні значення яких досі залишаються дискусійними. Разом із тим там не враховується можливість того, що цивілізація досягне високого рівня розвитку техніки, але при цьому просто фізично не зможе її полишити.
Йдеться про другу космічну швидкість для певної планети. Вона показує, яку швидкість повинне мати тіло, щоб повністю подолати силу тяжіння цього світу і полетіти геть. Ця величина не залежить від її хімічного складу. Тільки від маси та радіусу.
Оскільки серед відкритих екзопланет чимало так званих суперземель, що відчутно переважають Землю за масою та радіусом, Кірога вирішив перевірити, чи не буде вона занадто великою для того, аби її могли досягти розумні істоти.
Інопланетні цивілізації у пастці
Аналіз, проведений Кірогою, показав, що принаймні для деяких великих суперземель, маса яких в рази більша, ніж у нашої рідної планети, дійсно можуть бути дуже великі другі космічні швидкості. Вони настільки значні, що для космічного польоту не вистачило б жодної мислимої кількості палива.
В інших випадках його було б достатньо, але самі ракети при цьому повинні були б мати настільки великі розміри, що просто не змогли б не розвалитися при польоті крізь атмосферу. Крім того, суперземлі, згідно з наявними моделями, повинні мати щільні атмосфери. А космічному кораблю ще треба повертатися на планету.
Якщо інопланетні астронавти спробують це зробити за високої швидкості, то просто згорять. Звідси вчений робить висновок, що у Всесвіті справді можуть існувати світи, мешканці яких ніколи не зможуть підкорити космос з об’єктивних причин.
«Планети-акваріуми»
Проте Кірога на цьому не зупиняється і проводить аналіз далі. Згідно з усе тими ж моделями, серед суперземель значну частину складають планети-океани, повністю вкриті водою. Тож саме там і будуть розвиватися розумні істоти. І це може призвести до непередбачуваних наслідків.
Швидкість і дальність розповсюдження звукових коливань у воді значно перевищує ці значення у повітрі. У земних океанах цією властивістю користуються кити та дельфіни, які таким чином можуть «переговорюватися» через тисячі кілометрів. І те ж саме потенційно можуть робити розумні істоти на повністю вкритій водою планеті.
Отже, їм може зовсім не знадобитися радіо для спілкування. А значить, не лише космічні кораблі, а й радіосигнали цей світ не залишатимуть. Такі «планети-акваріуми» можуть виявитися пасткою для розумного життя. Воно буде в них розвиватися, але ніколи не контактуватиме з іншими цивілізаціями.
Щобільше, щільна атмосфера суперземель може містити густий покрив із хмар. Вони пропускатимуть сонячне світло, але завжди закриватимуть від розумних мешканців океану зорі. Тож уявлення про множинність світів у них може і не виникнути взагалі. Тобто подібна цивілізація з картини, що малює нам рівняння Дрейка, просто випадає.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
