Спалахи наднових є одними з найяскравіших подій у Всесвіті. Під час них виділяється стільки енергії, скільки Сонце зможе виробити за весь час свого активного існування. Два найбільш поширені сценарії виникнення наднових — гравітаційний колапс надмасивної зорі, що вичерпала запаси свого водневого термоядерного палива або акреція речовини білим карликом з наступним переходом межі Чандрасекара.
Частота спалахів наднових у конкретній галактиці залежить від кількох факторів, найважливішим із яких є склад її зоряного населення. Наприклад за останні 400 років у нашому Чумацькому Шляху вибухнули дві наднові. Але при цьому жодна з них не спостерігалася астрономами: світло від спалахів не дійшло до Землі через газово-пилові хмари, що лежать поблизу головної галактичної площини.
У порівнянні з Чумацьким Шляхом, спіральна галактика NGC 5468 має вигляд як справжнісінький «інкубатор» наднових. Тільки за останні 20 років у ній сталося п’ять таких спалахів, двох найпоширеніших типів. Остання з них спостерігалася минулого року.
Представлений знімок телескопа Hubble демонструє, чому NGC 5468 є зручним об’єктом для спостереження наднових. Попри велику відстань (130 млн світлових років), ця галактика повернута стосовно Чумацького Шляху практично «плиском». Отже, кожен спалах буде добре видно на тлі навколишніх зір та спіральних рукавів.
За матеріалами https://www.spacetelescope.org