Hubble та Chandra зібрали зоряний букет на День святого Валентина

Одне з найбільш деталізованих зображень області космосу — галактична туманність Тарантул, відома також як 30 Doradus (NGC 2070). Це унікальне поєднання рентгенівських даних обсерваторії Chandra (синьо-зелений), оптичних знімків телескопа Hubble (жовтий) і радіоданих ALMA (помаранчевий). Результат вражає: масивна космічна структура нагадує фіолетово-рожевий букет, де кожна цятка й прожилка — це зоря, газ чи пил. 

NGC 2070
Світлина туманності Тарантул (NGC 2070). Фото: NASA / CXC / SAO

Космічна адреса

Туманність Тарантул розташована у Великій Магеллановій Хмарі (ВМХ) — галактиці-сусідці Чумацького Шляху на відстані 160 тис. світлових років від нас. Вона є найпотужнішим зоряним розплідником у місцевій групі галактик, що охоплює наш Чумацький Шлях і галактику Андромеди. Завдяки своєму розміру, яскравості й активності 30 Doradus є об’єктом постійних спостережень. 

Цей регіон має настільки багаті запаси «пального» для формування світил, що процес триватиме ще щонайменше 25 млн років. Щільне скупчення в центрі містить наймасивніші зорі, відомі науці. Їхній вік не перевищує 1–2 млн років, тоді як наше Сонце, наприклад, існує вже близько 5 млрд років. 

30 Doradus (NGC 2070)
Розташування окремих об’єктів, що формують туманність Тарантул. Фото: NASA / CXC / SAO

Молоді масивні зорі в туманності Тарантул генерують потужні космічні вітри, які разом із речовиною від вибухів наднових створюють фантастичні форми: дуги, стовпи й бульбашки. На рентгенівських зображеннях видно розсіяний гарячий газ, що є наслідком цих процесів. Він світиться фіолетово-рожевими відтінками, які підкреслюють структуру зоряного розплідника. 

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №4 (179) 2020

До товару

Світлина туманності Тарантул нагадує про чарівну безмежність Всесвіту. Фіолетово-рожевий букет із сяючих зір, хмар газу та пилу демонструє, як у хаосі космічних процесів народжується краса, яка надихає й розкриває таємниці походження світил і галактик. 

Рекордні спостереження Chandra

За 23 дні спостережень обсерваторія Chandra виявила 3615 джерел рентгенівського випромінювання. Серед них — масивні зорі, зоряні системи, що ще формуються, та молоді скупчення. Це суттєвий прорив, адже попередні спостереження тривали лише 1,3 дня. 

Chandra також допомагає вивчати дифузне рентгенівське випромінювання в таких регіонах і відстежувати зміни у 30 найяскравіших зорях 30 Doradus. Наприклад, деякі з цих зір утворюють подвійні системи, їхню взаємодію можна оцінити за змінами рентгенівського світіння. 

Раніше ми повідомляли про те, як Hubble зазнімкував фабрику пилу у Великій Магеллановій Хмарі.  

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів