Гіпсові солончаки на Землі та Марсі можуть зберігати найдавніші сліди життя

Солончак Палар-де-Пахоналес у південноамериканських Андах — це велетенське гіпсове плато, що практично позбавлене води. Воно зберігає найдавніші сліди життя на нашій планеті. Оскільки це місце максимально схоже на Марс, воно дуже цікавить тих, хто шукає сліди життя на Червоній планеті.

Солончак в Андах

Високогір’я південноамериканських Анд займає особливе місце в астрономії. Саме тут, в одному з найбільш безхмарних і близьких до космосу місць на Землі розташовані найбільші оптичні та радіотелескопи нашої планети. Але, як виявилося, зовсім поруч є й інше місце, яке дуже цікавить науковців.

Йдеться про солончак Палар-де-Пахоналес, розташований на висоті 3500 м над рівнем моря. Взагалі солончаки — це такі ділянки місцевості, які колись були дном водойм, вода там поступово ставала дедалі солонішою, а потім сонце випарувало її геть усю. І залишилася там лише рівна і дуже солона поверхня, де нічого не росте.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс

До товару

Проте навіть серед солончаків Палар-де-Пахоналес є унікальним і зовсім не через вітри, що дмуть над ним зі швидкістю 100 м/с і не через перепади температури від −23°C до +26°C. Головне, що він складається з гіпсу і є надзвичайно стародавнім. Мікроскопічні водорості та строматоліти зберігаються у ньому вже кілька тисяч років.

Солончак на Марсі

Сліди життя, що збереглися у гіпсі Палар-де-Пахоналес цікавлять науковців і самі по собі. Але ще цікавішим є те, що загалом усе це місце — одне з небагатьох, що надзвичайно нагадують за своїми умовами Марс. Там також вистачає сульфатовмісних порід.

Їх, наприклад, активно вивчає марсохід Perseverance у кратері Єзеро. А той колись і сам був дном озера, коли Марс ще був значно теплішим, ніж зараз, і на його поверхні існувала рідка вода. Щоправда, було це ще кілька мільярдів років тому.

Але тоді ж на Землі вже існували строматоліти, крихітні бактеріальні мати. Ті самі, що збереглися у матеріалі Палар-де-Пахоналес. Тож у вчених є надія, що те саме можна буде знайти і в марсіанських сульфатах. І тоді існування життя на Червоній планеті, принаймні в минулому, можна буде довести.

За матеріалами phys.org