Гімалайський телескоп спостерігає за симбіотичною системою

Науковці вивчили дивну зорю TCP J1822 за допомогою Гімалайського телескопа «Чандра». Вони переконалися, що вона належить до так званих симбіотичних систем і складається з надзвичайно гарячого білого карлика та червоного гіганта, що взаємодіють між собою.

Симбіотична подвійна система
Симбіотична подвійна система. Джерело: www.space.com

Дивовижна симбіотична система

Астрономи, що працюють із Гімалайським телескопом «Чандра», змогли дослідити симбіотичну систему TCP J18224935-2408280, яку скорочено позначають TCP J1822. Вона розташована на відстані 26 тис. світлових років від нас.

Систему виявили 19 травня 2021 року, коли у ній відбувся спалах. Почався він між 13 та 16 числом цього місяця і набирав силу протягом 5 днів, а потім ще 10 діб згасав. Подальші спостереження показали, що система демонструє довгострокову періодичність, а у її спектрі присутні сильні лінії нейтральних водню та гелію та двічі іонізованого кисню.

Усе це і навело вчених на думку, що вони мають справу із симбіотичною зоряною системою. Вона є дуже коротким періодом у житті подвійних зір і складається з двох компонентів: гарячого білого карлика та холодного червоного гіганта. З другого на перший постійно перетікає речовина, що час від часу призводить до спалахів нових.

Що встановили дослідження?

Нове дослідження дозволило більше дізнатися про систему TCP J1822. Вчені застосували потужний спектрограф, встановлений на Гімалайському телескопі «Чандра». Вони знайшли лінії нейтральних та іонізованих кисню та гелію, які надходять від гарячого компоненту, й оксиду титану, котрі надходять від холодного, що й підтвердило, що це дійсно симбіотична система.

Крім того, вченим вдалося визначити температуру поверхні гарячого компонента, яка дорівнює 100 000 К, що є типовим для білих карликів. Сама по собі вона крихітна, але акреційний диск навколо неї навіть після завершення спалаху приблизно в 1000 разів яскравіший за Сонце.

Також вдалося визначити параметри червоного гіганта. Температура його поверхні складає 3600 К. При цьому радіус у 69 разів більший за сонячний, а світимість — у 700 разів.

Згідно з дослідженнями, спалахи нової у цій системі є комбінованими. Вона починається як нестабільність акреційного диска. Потім спалахують зовнішні оболонки білого карлика і відбувається їхнє розширення. Вчені встановили, що трапляється це з періодичністю 631,25 доби.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
SpaceX вивела супутники з прямим доступом до мобільних телефонів
Чи існує чорна діра проміжної маси у скупченні Омега Центавра
У пошуках втраченого дейтерію: запропоновано новий спосіб виявлення інопланетян
Аномальне прискорення: вчені з NASA відкрили сім темних комет
Науковці знайшли спосіб підтвердити антропний принцип
Сонячні промені можуть змінювати напрямок магнітного поля
Підлітків запрошують на онлайн-екскурсію дніпровським планетарієм
Пекло, хаос і комети: коли Земля стала придатною до життя
Телескоп «Субару» зазнімкував танець двох галактик, що стикаються
США надає Україні доступ до військової супутникової мережі Starshield