Газові потоки та шторм розміром із Землю: Hubble показав сезон ураганів на Юпітері

Астрономи, які працюють із телескопом Hubble, опублікували серію нових знімків, зроблених 5 та 6 січня 2024 року. На них зображена найбільша планета Сонячної системи — Юпітер.

Знімки Юпітера, зроблені телескопом Hubble у січні 2024 року. Джерело: NASA, ESA, J. DePasquale (STScI), A. Simon (NASA-GSFC)

Атмосфера Юпітера являє собою постійно мінливий калейдоскоп всіляких форм і кольорів. Це планета ураганів, де можна знайти циклони, антициклони, газові потоки, а також найбільший шторм у Сонячній системі — Велику червону пляму. Юпітер не має твердої поверхні й вічно вкритий хмарами, що складаються з кристалів аміаку, які надають планеті смугастого вигляду. Смуги утворюються через те, що в різних широтах повітря рухається в різних напрямках зі швидкостями, що досягають 560 км/год. Світлі ділянки, де атмосфера підіймається, називаються зонами. Темніші області, де повітря опускається, називаються поясами. Коли ці протилежні потоки взаємодіють, виникають бурі та турбулентність.

На першому знімку Hubble домінує Велика червона пляма (ВЧП). Попри зменшення розмірів цей шторм все ще досить великий, щоб у ньому могла поміститися Земля.

Юпітер очима телескопа Hubble. На диску планети виділяється знаменита Велика червона пляма. Джерело: NASA, ESA, J. DePasquale (STScI), A. Simon (NASA-GSFC)

Праворуч від нього, у південніших широтах, розташований об’єкт, який іноді називають Малою червоною плямою. Цей антициклон утворився внаслідок злиття штормів 1998 та 2000 років. У 2006 році він на деякий час забарвився в червоний колір, потім знову став блідо-бежевим, а цього року знову став трохи червонішим. Точний механізм зміни кольору штормів поки що невідомий. Він може бути пов’язаний з низкою хімічних сполук на кшталт сірки, фосфору або органічними речовинами. Мала червона пляма рухається навколо Юпітера в протилежному від ВЧП напрямку і раз на два роки проходить поруч із нею.

На другому знімку зображена штормова активність у протилежній півкулі Юпітера. Праворуч від центру можна побачити темно-червоний циклон і червонуватий антициклон. Вони обертаються в протилежних напрямках, що вказує на чергування систем високого та низького тиску. Їхнє зіткнення малоймовірне, оскільки обертання, що не збігається, відштовхуватиме шторми один від одного.

Юпітер очима телескопа Hubble. У лівій частині можна побачити супутник Іо. Джерело: NASA, ESA, J. DePasquale (STScI), A. Simon (NASA-GSFC)

У лівій частині знімка можна також побачити Іо — найбільш геологічно активне тіло Сонячної системи, на поверхні якого розташовані сотні активних вулканів. Навіть на такому знімку видно характерний колір поверхні супутника, зумовлений потужними вулканічними відкладеннями, що здебільшого складаються з сірки.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine