Нещодавнє дослідження рукопису XVII століття припускає, що знаменитий астроном та інженер Галілео Галілей міг експериментувати зі створенням складних чотирилінзових телескопів ще на початку 1630-х років. Якщо ця інформація підтвердиться додатковими історичними або матеріальними доказами, це може зробити його одним із перших, хто працював з такими схемами.
Відомості про телескопи у стародавньому рукописі
Знаменитий вчений Галілео Галілей міг виготовляти не тільки відносно прості телескопи з двома лінзами, а й значно складніші аж із чотирма оптичними елементами: двома двоопуклими, однією опуклою та однією увігнутою. Принаймні, такі припущення наводяться у статті Хосе Марія Морено з Університету Лімерика, про яку ідеться у матеріалі phys.org.
Стаття опублікована в журналі Annals of Science. Мова в ній — про дослідження рукопису під назвою De Tellescopiis Stellarum, датованого 1666 роком. Його автором вважається іспанський монах Ігнасіо Муньос, і йдеться в ньому про телескопи. Точніше, автор дуже детально описує конструкцію та принцип дії інструмента, що має чотири лінзи.
Варто сказати, що на той момент телескопи з чотирма лінзами вже почали широко виготовлятися, однак все ще були достатньо новими інструментами. Вважається, що їх винайшли у 1643–1645 роках, а масово виготовлятися вони почали наприкінці того ж десятиліття. Однак у тексті рукопису йдеться про те, що інструмент, який описує Муньос, виготовлений самим Галілео Галілеєм. А це означає, що він мав бути зроблений не пізніше початку 1630-х років.
Галілей і телескопи
Тривалий час Галілео Галілея називали винахідником телескопа. Насправді перші телескопи з’явилися в Нідерландах у 1608 році, ще до того, як Галілей створив власний варіант. Проте саме Галілей швидко вдосконалив цей прилад і перетворив його на потужний інструмент астрономічних спостережень. Його схема складалася лише з двох лінз — опуклої об’єктивної та увігнутої окулярної — і згодом отримала назву «галілеїв телескоп».
Складна ситуація і з телескопами, які традиційно приписують самому Галілею. У першій половині XVII століття було виготовлено багато таких приладів, але до наших днів дійшло лише кілька. У новому дослідженні зазначається, що жоден із восьми телескопів цього періоду, які збереглися, не можна беззаперечно приписувати Галілею. Це стосується і двох екземплярів із Флоренції, якими зазвичай ілюструють статті про телескопи, але ця їх приналежність не є одностайно прийнятою. Тож неможливо з абсолютною впевненістю визначити, які саме телескопи Галілей виготовив наприкінці життя.
Жодних систематичних записів щодо того, які телескопи він будував, не лишилося. Відомо лише, що він ніколи не продавав їх, а ось дарувати — дарував. Зокрема три екземпляри він подарував королю та королеві Іспанії, але які саме — невідомо.
Чи справді телескопи Галілеєві?
І ось з’являється дослідження цього маловідомого рукопису з коротким твердженням, що телескоп, який описується, виготовлений Галілеєм. Тут важливо уточнити, звідки цей інструмент взявся. Йому його подарував віцекороль Нової Іспанії Антоніо Себастьян де Толедо Моліна-і-Саласар, і не просто так, а для того, аби перевірити його технічну експертність.
Річ у тім, що до Нової Іспанії, тобто до колоній Іспанської корони монах Муньос потрапив не просто так, а отримавши покарання за спробу самовільного заснування ордену. І до іспанського короля він звертався з проханням, щоб торговельна ескадра, яка прямувала з Філіппін через ці колонії назад до метрополії, забрала його з собою. Мовляв, він гарний оптик і може забезпечити королівський флот оптичними інструментами, яким у світі немає аналогів.
Віцекороль йому не дуже повірив і для перевірки наказав описати прилад, що той і зробив. Чи дійсно він був виготовлений Галілеєм і потім якось потрапив до родини іспанського дворянина — залишається спірним питанням.
