8 січня 2025 року BepiCilombo виконає шостий проліт Меркурія. Це фінальний маневр, необхідний для того, щоб перевести апарат на постійну орбіту навколо планети.
Довга дорога до Меркурія
Місія BepiColombo була запущена у 2018 році. Її метою є найближча до Сонця планета — Меркурій. Апарат складається з трьох компонентів: перелітного модуля MTM, європейського зонда MPO та японського MTO. Після прибуття до Меркурія зв’язка розділиться. MPO займеться вивченням поверхні та внутрішньої будови планети, тоді як MTO проводитиме вимірювання її магнітного поля.
На жаль, дістатися до Меркурія не так-то й просто. У міру наближення до Сонця його потужна гравітація прискорює апарат, не дозволяючи вийти на орбіту навколо планети. Щоб погасити цю надлишкову швидкість, інженери розробили складну траєкторію, що передбачає дев’ять гравітаційних маневрів — один біля Землі, два біля Венери та шість біля Меркурія. Вони необхідні для гальмування BepiColombo.
Наразі BepiColombo здійснив вісім запланованих маневрів із дев’яти. Останній, дев’ятий, маневр відбудеться 8 січня 2025 року.
Шосте рандеву з Меркурієм
Під час свого фінального рандеву BepiColombo наблизиться до Меркурія на мінімальну відстань у 295 км. Ця можливість буде використана для знімкування планети, вимірювання параметрів довкілля та налаштування приладів.
BepiColombo підійде до планети з нічного боку. Найцікавіші види очікуються через сім хвилин після проходження точки мінімального зближення, коли апарат досягне освітленої частини Меркурія. Для знімкування будуть використані закріплені на корпусі BepiColomb селфі-камери. Вони здатні робити чорно-білі знімки з роздільною здатністю 1024×1024 пікселі.
Цікаво, що траєкторія польоту апарата пролягає прямо над північним полюсом Меркурія. Це дасть йому змогу поглянути на кратери, чиє дно ніколи не освітлюється Сонцем. Дані місії MESSENGER, а також результати радарних спостережень із Землі свідчать про те, що там містяться поклади водяного льоду. Очікується, що під час прольоту BepiColombo має отримати кілька гарних краєвидів на кратери Прокоф’єв, Кандинський і Толкін. Апарат також зможе зазнімкувати найбільший ударний кратер Меркурія, відомий під назвою Рівнина Спеки, і великі північні рівнини.
Крім знімкування, BepiColombo проведе вимірювання магнітного поля Меркурія і вивчить, як воно взаємодіє з потоком сонячного вітру. А італійський акселерометр ISA збере дані про те, як гравітація Меркурія, а також температурні коливання та випромінювання Сонця вплинуть на траєкторію апарата.
Очікується, що перші отримані під час прольоту знімки, будуть опубліковані ESA вже 9 січня. Зустріч із Меркурієм зменшить орбітальну швидкість і напрямок руху BepiColombo. Це дасть змогу апарату вийти на постійну орбіту навколо планети в листопаді 2026 року.
За матеріалами ESA
