Міжнародна група астрономів, очолювана дослідниками з Астрономічної обсерваторії Варшавського університету, відкрила новий клас джерел космічного рентгенівського випромінювання. Результати дослідження опубліковані в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Під час дослідження ідентифікували 29 незвичайних рентгенівських об’єктів у Магелланових Хмарах — сусідніх галактиках Чумацького Шляху. Ці об’єкти демонстрували спалахи, які тривали кілька місяців і збільшували свою яскравість у 10–20 разів. Деякі з цих об’єктів повторювали спалахи кожні кілька років, інші — лише один раз за весь період спостережень. Команда аналізувала понад 20 років даних, зібраних у межах проєкту OGLE, очолюваного Варшавським університетом.
Одним з об’єктів, що привернув особливу увагу, став OGLE-mNOVA-11. У листопаді 2023 року він розпочав спалах, що дозволило науковцям провести детальне дослідження. За допомогою Південно-Африканського великого телескопа (SALT) було зафіксовано іонізовані атоми гелію, вуглецю та азоту, які свідчать про надзвичайно високі температури. Обсерваторія Neil Gehrels Swift додатково зареєструвала рентгенівське випромінювання з температурою 600 тис. градусів Цельсія. Враховуючи відстань у 160 тис. світлових років, об’єкт випромінює у 100 разів більше енергії, ніж Сонце.
Характеристики OGLE-mNOVA-11 нагадують іншу систему — ASASSN-16oh, відому з 2016 року. Науковці припускають, що OGLE-mNOVA-11, ASASSN-16oh та інші подібні об’єкти належать до нового класу транзієнтних джерел рентгенівського випромінювання, названих міліновими (millinovae). Їхня пікова яскравість у тисячу разів нижча, ніж у класичних наднових.
Мілінові є подвійними зоряними системами, де білий карлик обертається навколо зорі-субгіганта, яка розширилася після вичерпання водню в ядрі. Матеріал із субгіганта перетікає на білий карлик, що може створювати рентгенівське випромінювання. Одне з можливих пояснень — матеріал падає на поверхню білого карлика, вивільняючи енергію. Інше — термоядерна реакція на його поверхні недостатньо потужна для викидання матеріалу.
Якщо друга гіпотеза правильна, мілінові можуть відігравати ключову роль у розумінні еволюції білих карликів. Коли їхня маса досягає критичного порогу (приблизно 1,4 маси Сонця), можливий вибух у вигляді наднової типу Ia. Ці наднові використовуються в астрономії як стандартні свічки для вимірювання космічних відстаней. Саме спостереження за ними привели до відкриття прискорення розширення Всесвіту, за що отримали Нобелівську премію з фізики у 2011 році.
Раніше ми повідомляли про те, як нова рентгенівська обсерваторія розкриє таємниці Всесвіту.
За матеріалами Phys
