Висота орбіти телескопа NEOWISE знизилася настільки, що він впаде на Землю вже 2 листопада. Про це повідомив астрофізик Джонатан Макдауелл.
Телескоп NEOWISE був запущений NASA 2009 року. Тоді він називався WISE. Метою його місії було складання інфрачервоного огляду всього неба. Зібрані телескопом дані дали змогу астрономам виявити десятки мільйонів активних надмасивних чорних дір, 34 тис. раніше невідомих астероїдів, а також безліч інших об’єктів.
До кінця 2010 року телескоп вичерпав необхідні для охолодження його інструментів запаси холодоагенту і втратив можливість продовжувати основну місію. Через деякий час фахівці NASA знайшли дня нього інше застосування. Вони почали використовувати телескоп для пошуку навколоземних тіл, які можуть становити загрозу для нашої планети.
У 2013 році NEOWISE відновив спостереження і продовжував їх до 2024 року. Телескоп міг би працювати й далі, однак цьому завадило зниження його орбіти, багато в чому пов’язане з різким посиленням сонячної активності. Річ у тім, що у NEOWISE немає двигунів і він не може коригувати свою висоту. Збільшення сонячної активності призвело до «роздування» земної атмосфери та посилення гальмівного ефекту, який вона чинить на апарати, що перебувають на низьких орбітах. І NEOWISE не став винятком. Ще наприкінці 2023 року він перебував на орбіті висотою 480 км. До липня 2024-го її висота знизилася до 380 км. До серпня — до 360 км.
У результаті NASA довелося ухвалити рішення завершити місію NEOWISE. 31 липня телескоп припинив наукові спостереження. Після передачі всієї зібраної інформації на Землю фахівці відправили NEOWISE фінальну команду вимкнути передавач. На цьому в 15-річній місії телескопа була поставлена крапка.
Відтоді висота телескопа ще більше знизилася. За даними астрофізика Джонатана Макдауелла, який спеціалізується на відстеженні супутників, 29 жовтня NEOWISE перебував на орбіті з перигеєм у 206 км і апогеєм 213 км. За оцінками вченого, телескоп увійде в земну атмосферу вже 2 листопада. Маса апарата становить 600 кг, тому якісь із його уламків зможуть досягти земної поверхні. Але де саме він впаде, стане зрозуміло лише за кілька витків до сходження з орбіти.