Дані місії New Horizons розширили межі Сонячної системи

Дані космічного апарата New Horizons вказують на те, що межа пояса Койпера може простягатися набагато далі, ніж вважалося. Такого висновку дійшли вчені, результати дослідження яких опубліковані в журналі Astrophysical Journal Letters.

Що таке пояс Койпера

Пояс Койпера іноді називають третім регіоном Сонячної системи (першим є область орбіт кам’яних планет, другим — царство газових і крижаних гігантів). Це велика область за орбітою Нептуна, населена сотнями тисяч тіл — будівельних блоків, що залишилися з часів формування Сонця.

Схема Сонячної системи. Сірим позначено астероїди Головного пояса, зеленим — кентаври, блакитним і помаранчевим — об’єкти пояса Койпера і розсіяного диска. Джерело: wikipedia.org

На відміну від пояса астероїдів, об’єкти пояса Койпера в основному складаються з летких речовин, таких як метан, аміак і вода. Другою важливою відмінністю є розміри. Пояс Койпера приблизно у 20 разів ширший і у 20–200 разів масивніший за астероїдний пояс. Його найбільшим об’єктом є карликова планета Плутон.

Межа пояса Койпера

Донедавна вважалося, що межі пояса Койпера знаходяться в діапазоні 30–55 а. о. від Сонця. Але дані, зібрані зондом New Horizons, вказують на те, що вона може перебувати набагато далі, ніж вважалося раніше.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Зонд New Horizons в уявленні художника. Джерело: J. Olmsted (STScI)

Згідно з наявними моделями, у міру наближення до межі пояса, концентрація частинок пилу, що утворюються внаслідок зіткнення крижаних тіл, має зменшуватися. Однак, коли New Horizons перебував на відстані від 45 до 55 а. о. від Сонця, то його прилади не виявили зменшення кількості пилу. Це свідчить про те, що зовнішній край головного пояса Койпера може простягатися на мільярди кілометрів далі, ніж передбачалося. За деякими оцінками, насправді його межа проходить на відстані 80 а. о. від Сонця. Можливо навіть, що за його межами може існувати другий, поки що невідомий пояс крижаних об’єктів.

Утім, учені розглядають й інші можливі причини високих показників пилу. Серед них радіаційний тиск та інші чинники, що виштовхують його за межі 50 а. о. від Сонця. Крім того, New Horizons міг зіткнутися з більш недовготривалими крижаними частинками, які не можуть досягти внутрішніх частин Сонячної системи та ще не враховані в моделях.

Наразі New Horizons перебуває на відстані 58 а. о. від Сонця. Очікується, що апарату вистачить енергії для роботи до 2040-х років, коли він віддалиться на відстань понад 100 а. о. від Сонця. За словами вчених, на такій дистанції New Horizons навіть зможе вивчити область, де в пиловому середовищі починають домінувати міжзоряні частинки.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Астрономи знайшли джерело загадкових спалахів масивної зорі
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари
Нещодавно відкритий об’єкт заповнює проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Аварія на першій хвилині польоту: як блискавка ледь не зірвала місію Apollo 12
Небачений масштаб для астрофізики: створена найбільша симуляція Всесвіту
На швидкості комахи: зонд Hera вивчає наслідки тарана астероїда Діморф
Starship уп’ятнадцяте вирушив в космос. Перший ступінь спіймати не вдалося
Джерелом дивних радіоспалахів виявився двійник Сонця поруч із пульсаром