Дані космічного апарата New Horizons вказують на те, що межа пояса Койпера може простягатися набагато далі, ніж вважалося. Такого висновку дійшли вчені, результати дослідження яких опубліковані в журналі Astrophysical Journal Letters.
Що таке пояс Койпера
Пояс Койпера іноді називають третім регіоном Сонячної системи (першим є область орбіт кам’яних планет, другим — царство газових і крижаних гігантів). Це велика область за орбітою Нептуна, населена сотнями тисяч тіл — будівельних блоків, що залишилися з часів формування Сонця.
На відміну від пояса астероїдів, об’єкти пояса Койпера в основному складаються з летких речовин, таких як метан, аміак і вода. Другою важливою відмінністю є розміри. Пояс Койпера приблизно у 20 разів ширший і у 20–200 разів масивніший за астероїдний пояс. Його найбільшим об’єктом є карликова планета Плутон.
Межа пояса Койпера
Донедавна вважалося, що межі пояса Койпера знаходяться в діапазоні 30–55 а. о. від Сонця. Але дані, зібрані зондом New Horizons, вказують на те, що вона може перебувати набагато далі, ніж вважалося раніше.
Згідно з наявними моделями, у міру наближення до межі пояса, концентрація частинок пилу, що утворюються внаслідок зіткнення крижаних тіл, має зменшуватися. Однак, коли New Horizons перебував на відстані від 45 до 55 а. о. від Сонця, то його прилади не виявили зменшення кількості пилу. Це свідчить про те, що зовнішній край головного пояса Койпера може простягатися на мільярди кілометрів далі, ніж передбачалося. За деякими оцінками, насправді його межа проходить на відстані 80 а. о. від Сонця. Можливо навіть, що за його межами може існувати другий, поки що невідомий пояс крижаних об’єктів.
Утім, учені розглядають й інші можливі причини високих показників пилу. Серед них радіаційний тиск та інші чинники, що виштовхують його за межі 50 а. о. від Сонця. Крім того, New Horizons міг зіткнутися з більш недовготривалими крижаними частинками, які не можуть досягти внутрішніх частин Сонячної системи та ще не враховані в моделях.
Наразі New Horizons перебуває на відстані 58 а. о. від Сонця. Очікується, що апарату вистачить енергії для роботи до 2040-х років, коли він віддалиться на відстань понад 100 а. о. від Сонця. За словами вчених, на такій дистанції New Horizons навіть зможе вивчити область, де в пиловому середовищі починають домінувати міжзоряні частинки.
За матеріалами https://www.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
