Центральна вежа астрономії майбутнього потрапила на фото

Сайт Європейської Південної обсерваторії опублікував знімок із пустелі Атакама. На ньому ми можемо побачити процес зведення центральної вежі Надзвичайно великого телескопа (ELT).

Центральна вежа Надзвичайно великого телескопа ESO. Джерело: ESO/F. Carrasco (CHEPOX)

Надзвичайно великий телескоп стане найпотужнішою оптичною обсерваторією в історії. Він зможе збирати в 100 млн разів більше світла, ніж людське око, і в 13 разів більше, ніж найбільші чинні оптичні телескопи. Ключем до цього стане його ультрасучасна оптична система, фрагмент якої зображений на фото. Розміром із триповерховий будинок, центральна вежа має приголомшливий вигляд сама по собі, але це лише невелика частина суперструктури ELT.

Цей скелетний каркас підтримуватиме три з п’яти дзеркал ELT, що мають різні форми та розміри: M3 (у нижній частині вежі), M4 (у верхній частині) і M5 (у центрі). Разом вони спрямують світло, що вловлює телескоп із космосу, до його приладів, які сформують зображення.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

На верхівці вежі M4 буде розташоване найбільше дзеркало з адаптивною оптикою з коли-небудь побудованих. Його поверхня зможе деформуватися до 1000 разів на секунду для корекції атмосферної турбулентності та можливих вібрацій, спричинених обертовою конструкцією телескопа або сильним вітром. Це дуже важливо для отримання чітких зображень, необхідних вченим для їхніх досліджень.

Розташоване в центрі вежі дзеркало M5 перенаправлятиме світло на наукові прилади, розташовані з боків телескопа. Воно робитиме це до 10 разів на секунду, щоб стабілізувати зображення.

Проєктування вежі виявилося вельми непростим завданням. Оскільки вона кріпиться до центру головної дзеркальної комірки ELT, то має бути досить легкою, щоб не деформувати дзеркальну структуру. Водночас рама має бути досить жорсткою, щоб під час нахилу телескопа вежа лише мінімально прогиналася під його вагою. При цьому, вітер повинен проходити крізь вежу, щоб запобігти утворенню повітряних кишень, які можуть спотворити зображення. Але, попри всі ці складнощі, інженерам вдалося впоратися з цим завданням і створити потрібну конструкцію.

Раніше ми розповідали про інші великі обсерваторії, які будуть введені в експлуатацію вже найближчими роками.

За матеріалами ESO

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів