Науковці об’єднали всі чотири основні інструменти Дуже великого телескопа у Чилі, щоб дослідити чорні діри в галактиках, які ми бачимо такими, якими вони були мільярди років тому. Одна з них виявилася занадто легкою для своєї зоряної системи.
Чорна діра в далекій галактиці
Вже пару років вчені мають можливість досліджувати чорні діри й галактики, які віддалені від нас на мільярди років, а отже, ми їх бачимо такими, якими вони були невдовзі після Великого вибуху. При цьому вони весь час дивують астрономів. Зазвичай або вони самі, або їхні системи-господарі виявляються занадто великими для цього часу. Проте у новій статті дослідників з Інституту позаземної фізики Макса Планка все трохи інакше.
У сучасних фахівців з еволюції Всесвіту є уявлення, що галактики та чорні діри, які розташовані у їхніх центрах, повільно ростуть протягом усієї своєї історії. При цьому між ними є тісний взаємозв’язок, через який роблять вони це синхронно.
Але чорна діра в галактиці SDSS J092034.17+065718.0 кидає цим уявленням виклик. Вона важить лише у 320 млн разів більше за Сонце, тоді як її материнська зоряна система має масу в 60 млрд сонячних. Це явно менше, ніж мало б бути.
Дуже великий телескоп
Ще зовсім недавно зробити всі ці спостереження було неможливо. Роздільна здатність телескопів просто не дозволяє розгледіти центральні області галактик, які віддалені від нас на мільярди світлових років. Усі настільки віддалені від нас надмасивні чорні діри, про які вчені мали якесь уявлення, були квазарами, тобто викидали струмені речовини й завдяки цьому були добре помітними.
Однак ті чорні діри в центрах галактик, які не поглинали та не викидали речовину, лишалися досі непоміченими. Саме тому науковці вирішили застосувати Дуже великий телескоп у Чилі. Насправді він складається з чотирьох гігантських інструментів, які вчені вирішили застосувати одночасно. Для цього вони використали методику, завдяки якій раніше вже робили знімки чорних дір.
Сигнал від усіх чотирьох об’єктів переводився у цифрову форму та «складався» комп’ютером, завдяки чому ставали відомими дуже слабкі об’єкти. Саме так астрономи й отримали зображення того, що відбувається в центрі галактики, віддаленої від нас на 11 млрд св. років, та дізналися, що їхні уявлення природа знову поставила під сумнів.
Щоправда, вже є припущення про те, чому маси чорної діри та її галактики так не відповідають одна одній. На думку науковців, причиною цього є наднові. Вони у SDSS J092034.17+065718.0 вибухають занадто часто і просто «видувають» із центральних регіонів газ, яким міг би живитися монстр в її центрі.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
