Щороку наприкінці червня діє один із наймінливіших та загадкових метеорних потоків — Червневі Боотиди. Цей «зорепад» припадає на період літнього сонцестояння, відтак — ночі короткі, хоча і приємно теплі після спекотних днів. Оскільки наближається період його активності, поговоримо трохи про те, чого очікувати від спостережень.
Звідки береться метеорний потік?
Як і більшість метеорних потоків, Червневі Боотиди походять від комети, в цьому випадку — короткоперіодичної комети Понса — Віннеке (7P/Pons–Winnecke), що рухається видовженою еліптичною орбітою, повертаючись до Сонця кожні 6,3 року. Зокрема наступну її появу на небосхилі астрономи очікують у серпні 2027-го.
Комета 7P була відкрита Жаном-Луї Понсом 12 червня 1819 року, після чого майже на чотири десятиліття зникла з поля зору астрономів, аж поки не була перевідкрита 9 березня 1858 року Фрідріхом Августом Теодором Віннеке. Відтак комета «успадкувала» назву від двох своїх відкривачів із різних поколінь.
Під час наближення до Сонця гази комети випаровуються, захоплюючи із собою дрібні пилові частинки. Вони продовжують рухатися приблизно тією ж траєкторією, що і комета, поступово розсіюючись вздовж орбіти. Коли ж Земля перетинає цей потік, частинки врізаються в атмосферу та згорають, а ми бачимо зорю, що падає — метеор. Якщо ж продовжити назад треки метеорів потоку, то вони будуть перетинатися у певній області неба в сузір’ї Волопаса — Boötes. Ця область називається радіантом, і від її розташування походить назва «Боотиди».


Наскільки потужними є Червневі Боотиди?
Згідно з календарем Міжнародної метеорної організації (IMO), період активності цього потоку триває з 22 червня до 2 липня, а максимум очікується 27 червня. І це дуже сприятливий час для спостережень, оскільки Місяць буде у фазі тонесенького серпика.
Зазвичай Боотиди не радують спостерігачів своєю високою активністю: найчастіше можна помітити лише 1–2 метеори за годину. Але у 1916 році, в ніч на 28 червня, англійські спостерігачі стали свідками дуже потужного зорепаду. Власне, саме тоді цей потік і був відкритий. На наступні кілька років потік «затих», але у 1921 та 1927 знову показав високу активність.
У тому ж 1916 році досвідчений спостерігач У. Ф. Деннінг, який детально описав активність потоку, зміг зв’язати новий метеорний потік із кометою Понса — Віннеке. Ба більше: комета проходила перигелій майже за рік до підвищеної активності «зорепаду».
Остання висока активність цього потоку спостерігалася у 1998 році, коли можна було побачити до 100 метеорів за годину. Така мінливість і неочікувані сплески активності, скоріш за все, пов’язані з гравітаційним впливом Юпітера як на саму комету Понса — Віннеке, так і на шлейф пилових частинок. Достеменно відомо, що приблизно з 1869-го до 1964 року орбіта комети динамічно змінювалася, а впродовж останніх 60 років стабілізувалася. Таким чином, хоча за офіційним прогнозом IMO активність потоку очікується низькою, не можна виключати раптового її підвищення.

Де та як спостерігати?
Ніхто не зможе передбачити, в який саме рік буде наступний сплеск активності Червневих Боотид. Цілком ймовірно, що за годину впіймається лише парочка метеорів. Але якщо ви хочете все ж таки спробувати, то найкращі шанси — увечері та першій половині ночі 27 і 28 червня. І, звичайно, краще вибратися за місто — якомога далі від міського освітлення.
Як тільки стемніє небо, радіант потоку вже розташується неподалік від зеніту. Проте саме в радіанті найменше шансів побачити метеори. Обирайте ділянку неба за 20°–30° вбік. Для спостережень вам не знадобиться ані телескоп, ані будь-який інший прилад. Але варто запастися теплим одягом, чаєм у термосі, смаколиками та зручною лежанкою — туристичний килим або розкладне крісло чудово підходять. Хоча, звичайно, ніщо так не гріє і не прикрашає нічні спостереження, як тепла компанія друзів чи рідних.