Cassini допоміг визначити масу кілець Сатурна

Астрономи давно намагалися відповісти на питання, яким є вік кілець Сатурна. Спочатку переважала думка, що вони утворилися разом із планетою 4,5 млрд років тому, тобто вона завжди мала нинішній вигляд. Однак за останні роки була отримана велика кількість свідчень того, що кільцева система гіганта набагато молодша, ніж вважалося раніше. Так зібрані апаратом Cassini дані показали, що речовина з кілець стрімко випадає на планету і всього через кілька сотень мільйонів років Сатурн втратить свою прикрасу.

Кільця Сатурна. Джерело: NASA/JPL-Caltech/Space Science Institute

Нещодавно в астрономів виник ще один доказ цієї теорії. У недавньому випуску журналу Science була опублікована стаття, присвячену аналізу даних, зібраних під час фінальних орбіт Cassini, коли він здійснював «занурення» в проміжок між кільцями та верхніми шарами атмосфери планети. Порівнявши розрахункову орбіту зонда з реальною і врахувавши ефект глибинних атмосферних течій на Сатурні, вчені встановили якийсь гравітаційний вплив газовий гігант та його оточення надавали на міжпланетний апарат, що своєю чергою дозволило уточнити масу кілець. Виявилося, що вона становить приблизно 41% від маси сатурніанського супутника Мімаса — це значно менше за попередні оцінки.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Аналіз даних, зібраних на початку 1980-х апаратами Voyager показав, що кільця повинні бути всього на чверть легші за Мімас, а результати теоретичного моделювання — що вони навіть у 2,8 раза важчі за супутник. Менша, ніж очікувалася, маса кілець вказує на те, що вони сформувалися нещодавно. Згідно з розрахунками дослідників, їх вік становить від 10 до 100 млн років. Кільцева система Сатурна може бути навіть молодшою за останніх динозаврів.

Дані, отримані під час фінальних орбіт Cassini, допомогли зробити ще кілька відкриттів — зокрема підтвердити, що верхні шари сатурніанської атмосфери обертаються швидше за сам Сатурн. Лише на глибині 9 тис. км (приблизно 15% радіуса планети) їхнє обертання «синхронізується». Такий самий феномен був виявлений і на Юпітері. Проте, там «синхронізація» настає на глибині близько 3 тис. км. Cassini також підтвердив попередні оцінки маси ядра Сатурна. Вона становить 15-18 мас Землі.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів