Аналіз даних, зібраних місією Juno, свідчить, що в надрах Іо немає глобального океану магми. Про це йдеться в статті, опублікованій 12 грудня в журналі Nature.
Іо — це супутник Юпітера, який за розмірами трохи перевершує наш Місяць. Цей світ відомий тим, що є найбільш геологічно активним тілом у нашій Сонячній системі. На його поверхні розташовано близько 400 вулканів, які безперервно вивергаються. Їхні виверження постійно видозмінюють рельєф Іо і створюють величезні лавові озера, а сполуки сірки, що викидаються, забарвлюють поверхню в характерні кольори, через що супутник іноді порівнюють із піцою.
Джерелом усієї цієї активності є Юпітер. Його гравітація стискає Іо, що призводить до виділення великої кількості внутрішнього тепла, яке буквально розплавляє надра супутника.
Однак донедавна одне питання залишалося без відповіді: як саме живляться вулкани Іо? Чи йдеться про глобальний океан магми, чи про локалізовані джерела? Відповідь на нього допомогла отримати місія Juno.
У грудні 2023 і лютому 2024 року Juno здійснив два близьких прольоти Іо, пройшовши на відстані всього 1500 км від її поверхні. Ці візити дали можливість перевірити, як гравітація супутника впливає на прискорення апарата, що зі свого боку дало змогу зробити висновок про його внутрішню будову. Проаналізувавши отримані дані, вчені дійшли висновку, що на Іо немає неглибокого глобального магматичного океану. А отже, у кожного її вулкана, вочевидь, є власна магматична камера.
За словами дослідників, це відкриття важливе не тільки тим, що змушує переосмислити те, що відомо про надра Іо. Воно також впливає на наше розуміння інших місяців, таких як Енцелад і Європа, під поверхнями яких, як вважається, приховані величезні океани рідкої води.
За матеріалами NASA
