BepiColombo випробував іонні двигуни

2 грудня японсько-європейський зонд BepiColombo здійснив перший успішний маневр із використанням двох із чотирьох іонних двигунів, встановлених на перелітному модулі MTM (Mercury Transfer Module). До цього інженери провели серію тестів, переконавшись у надійності роботи електрореактивної силової установки.

Один з іонних двигунів T6, встановлених на станції BepiColombo, Джерело: QinetiQ

Згідно з пресрелізом на сайті ESA, тягу іонних двигунів MTM вдалося довести до 125 мН. Це можна порівняти із силою, необхідною для утримання батарейки ААА в підвішеному стані на рівні моря. За словами фахівців місії, увімкнення двигунів пройшло штатно. Відхилення тяги від розрахункового значення становило не більше 2%.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Шкарпетки Космічна Капібара – Маленькі Капі

До товару

На перший погляд, ця цифра здається мікроскопічною. Але річ у тім, що, на відміну від традиційних хімічних рухових установок, іонні двигуни характеризуються малою витратою палива за досить тривалого часу функціонування. Завдяки цьому космічний апарат, оснащений подібними двигунами, може домогтися збільшення швидкості, недосяжного при використанні звичайного палива. Головне — забезпечити необхідну потужність джерел електропостачання. У цьому випадку, оскільки BepiColombo рухається у внутрішню частину Сонячної системи, енергії, що виробляється його сонячними батареями, з надлишком вистачає для живлення двигунів.

Щоб дістатися до кінцевої цілі, апарат здійснить дев’ять гравітаційних маневрів: один — біля Землі, два — біля Венери та шість — в околицях Меркурія. Також він виконає 22 основних включення іонних двигунів тривалістю до двох місяців. Маневри допоможуть BepiColombo погасити відносну швидкість і вийти на орбіту навколо найближчої до Сонця планети. Очікується, що це станеться 5 грудня 2025 року.

Прибуття BepiColombo до Меркурія в уявленні художника. Джерело: ESA/ATG

Під час підльоту до Меркурія BepiColombo відстрілить модуль MTM, після чого розділиться на два апарати — європейський MPO (Mercury Planetary Orbiter) так японський MMO (Mercury Magnetospheric Orbiter). А далі кожен із них розпочне свою самостійну наукову місію з вивчення найменшої планети Сонячної системи.

За матеріалами https://www.esa.int

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів