Жовтень цього року подарує нам купу цікавих та видовищних подій. Розпочнеться місяць із кільцеподібного сонячного затемнення, що можна буде побачити на півдні Південної Америки. Увесь місяць триватиме активність метеорного потоку Оріоніди. З яскравими планетами нам теж пощастить: продовжується сезон видимості Сатурна, покращуються умови спостереження Юпітера та Марса. А у другій половині місяця низько над південним заходом, відразу як сховається Сонце, можна буде роздивитися красуню Венеру.
Але, мабуть, найбільш очікуваною подією стане поява яскравої комети, що 12 жовтня наблизиться до Землі на найменшу відстань.
Перелік подій
👀 🔭 📷 2 жовтня — молодик; кільцеподібне сонячне затемнення (південь Південної Америки).
👀 🔭 📷 5 жовтня — сполучення Місяця з Венерою.
👀 🔭 📷 7 жовтня — увечері на південному заході Місяць поруч із червонуватою зорею Антарес (α Скорпіона). Найменша відстань у 0,2° буде о 22:34, коли вони вже сховаються під горизонтом.
👀 🔭 📷 12 жовтня — комета C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS) пройде на найменшій відстані від Землі.
👀 🔭 📷 14 жовтня — близьке сполучення Місяця із Сатурном.
👀 🔭 📷 15 жовтня — Місяць (96%) у сполученні з Нептуном (7,7m). О 20:06 вони опиняться на найменшій відстані — 0,4°.
👀 🔭 📷 17 жовтня — Місячна суперповня — третя і найбільша у поточному сезоні. Точний час — 14:26, для України в цей момент Місяць буде ще під горизонтом.
👀 🔭 📷 19 жовтня — Місяць пройде поруч із розсіяним зоряним скупченням Плеяди.
👀 🔭 📷 21 жовтня — максимум метеорного потоку Оріоніди.
👀 🔭 📷 23 жовтня — Місяць (56%) у сполученні з Марсом (+0,2m). Точний час — 22:55, коли обидва тіла тільки з’являться над горизонтом і перебуватимуть на відстані 3,2° один від одного.
Детальний огляд найцікавіших подій
2 жовтня: молодик і кільцеподібне сонячне затемнення
Сонячні затемнення відбуваються тоді, коли Місяць проходить рівно між нами та Сонцем. Завдяки тому, що орбіта нашого супутника є дещо видовженою, видимі кутові розміри Місяця трошки змінюються. 2 жовтня він опиниться в апогеї — найбільш віддаленій від Землі точці, здаватиметься меншим за Сонце і не зможе його повністю закрити від земного спостерігача. Навіть у максимальній фазі залишиться «вогняне кільце». Смуга затемнення пройде здебільшого по Тихому океану, а на суходолі максимальну фазу можна буде спостерігати лише на півдні Південної Америки.
Хоча у нас це затемнення видно не буде, фаза нового Місяця надає більше можливостей спостерігати слабкі об’єкти глибокого космосу. Якщо ви тільки починаєте знайомство з галактиками, туманностями та зоряними скупченнями, то радимо цього місяця звернути увагу на Галактику Андромеди (М31), пару розсіяних скупчень NGC 869 та NGC 884 в Персеї, планетарну туманність «Кільце» (М57) в Лірі, а також Галактику Трикутника (М33). Усе перелічене доволі просто роздивитися у невеличкий телескоп чи бінокль, а об’єкти перших двох пунктів можна побачити навіть неозброєним оком за умови приміського неба. Особливу насолоду вам нададуть розсипи зір скупчень NGC 869 та NGC 884. Зорієнтуватися на зоряному небі допоможуть електронні планетарії.
5 жовтня: сполучення Місяця з Венерою
👀 📷 — добре підходить для візуальних спостережень та фото
Низько над південно-західним горизонтом серпик молодого Місяця (фаза 8%) опиниться у 3° під Венерою (-3,9m). Для спостережень буде дуже мало часу — лише близько 20–30 хвилин відразу після заходу Сонця. Але чарівна яскрава пара принесе естетичну насолоду неозброєному оку та надасть можливість фотографам зробити чудові світлини.
12 жовтня: комета C/2023 A3 (Цзицзіньшань — ATLAS) пройде на найменшій відстані від Землі
👀 🔭 📷 — підходить для спостережень неозброєним оком, за допомогою бінокля чи телескопа, а також для фото
27 вересня комета успішно пройшла перигелій (найближчу до Сонця точку своєї орбіти) та почала наближатися до Землі. А 12 жовтня вона опиниться за 71 млн км від нас, і саме в цей час відкривається найбільш сприятливе вікно для спостережень із Північної півкулі. Наступні два-три тижні комету буде видно низько над західним горизонтом приблизно через 40–50 хвилин після заходу Сонця. Найкращими датами для спостережень будуть 12–15 жовтня, коли комета має стати видимою неозброєним оком. Для подальших спостережень може знадобитися бінокль або телескоп, оскільки комета буде швидко втрачати яскравість.
14 жовтня Цзицзіньшань — ATLAS перетне площину земної орбіти, і ця подія може супроводжуватися появою антихвоста — тонкого хвостика, спрямованого у бік Сонця.
14 жовтня: сполучення Місяця із Сатурном
👀 🔭 📷 — рекомендовано як для візуальних спостережень з оптичними приладами та без них, так і для фото
Усю ніч з 14 на 15 жовтня Місяць (фаза 90%) буде супроводжувати Сатурн (0,7m), а о 21:48 наблизиться до нього на 0,75°, даючи можливість упіймати обидва об’єкти в одне поле зору бінокля або невеличкого телескопа. У південних частинах Африки та Євразії буде спостерігатися покриття — на деякий час Сатурн повністю сховається за Місяцем. При плануванні спостережень зважайте на те, що Місяць буде значно яскравіший за Сатурн.
19 жовтня: Місяць поруч з Плеядами
🔭 📷 — рекомендовано для спостережень з телескопом чи біноклем, а також для фото
У ніч з 19 на 20 жовтня Місяць пройде безпосередньо поблизу розсіяного скупчення Плеяди (M45) у сузір’ї Тельця, наблизившись о 22:59 на мінімальну відстань у 0,1°. Яскраве сяйво нашого супутника у фазі 98% затьмарить зорі скупчення, тому для спостережень краще озброїтися біноклем або телескопом. Те ж саме варто враховувати й під час фотографування: сяйво майже повного Місяця відчутно домінує над далекими зорями.
21 жовтня: максимум метеорного потоку Оріоніди, ZHR = 20
👀 — рекомендовано спостерігати візуально
Оріоніди зазвичай проявляють активність з 2 жовтня по 7 листопада, а пік 21 жовтня є не дуже вираженим, тобто рясність потоку за пару днів до та після максимуму активності не будуть суттєво відрізнятися. Із ZHR = 20, Оріоніди вважаються достатньо потужним потоком, але цього року спостереженням заважатиме спадаючий Місяць у фазі 80%. Радіант потоку піднімається над горизонтом після 22:00, коли Місяць вже яскраво сяє.
Оріоніди походять від знаменитої комети Галлея (1P/Halley), з якою також пов’язаний весняний метеорний потік Ета-Аквариди. Крихітні пилові частинки стикаються із земною атмосферою на швидкості 66 км/с, породжуючи «падаючі зорі» потоку Оріонід. Завдяки великій швидкості спалахи метеорів цього потоку доволі яскраві й короткочасні.
