Астрономи виявили лазерне випромінювання у туманності Мураха

Словосполучення «лазерне випромінювання» насамперед асоціюється з техногенною діяльністю, що передбачає наявність якогось розуму, що стоїть за нею. Але може мати й природне походження.


За певних умов небесні тіла можуть випромінювати лазерне випромінювання на деяких довжинах хвиль. У недавньому випуску журналу Monthly Notices of the Royal Astronomical Society була опублікована стаття, присвячену подібному об’єкту.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
Туманність Мураха очима телескопа Hubble. Джерело: NASA, ESA and the Hubble Heritage Team (STScI/AURA)

Йдеться про туманність Мураха, також відому під позначенням Menzel 3. Вона розташована у сузір’ї Накутника на відстані приблизно 8 тис. світлових років від Сонця. Menzel 3 класифікується як планетарна туманність. Вона виникла внаслідок скидання червоним гігантом, що вмирає, зовнішніх шарів своєї атмосфери. Оголене ядро зорі іонізує викинутий матеріал, роблячи його видимим. За астрономічними мірками ця стадія триває буквально кілька миттєвостей. У міру остигання, ядро ​​перетвориться на білого карлика й туманність стане невидимою. У майбутньому, така ж доля чекає на наше Сонце.

Еволюція різних типів зір. Джерело: ESA

Вивчаючи дані, зібрані інфрачервоним телескопом Hershel, астрономи виявили, що туманність Мураха є джерелом рідкісного типу лазерного випромінювання. Воно виникає через рекомбінацію атомів водню (тобто захоплення ними вільних електронів), що може відбуватися лише при збігу досить рідкісних фізичних умов.

Головне дзеркало телескопа Herschel. Джерело: ESA

Проаналізувавши дані Hershel, дослідники дійшли висновку, що для того, щоб стати джерелом лазерного випромінювання, щільність газу всередині туманності Мураха повинна у 10 тис. разів перевищувати густину газу в типових планетарних туманностях. Це можливо лише, якщо у центрі туманності буде акреційний диск.

На думку астрономів, швидше за все, у центрі туманності Мураха знаходиться не одна, а дві зорі, які обертаються на невеликій відстані одна від одної. У цьому випадку гравітація компаньйона може відхилити газ, який викидається вмираючою зорею та сформувати диск. Щоправда, поки дослідникам так і не вдалося розрізнити цю другу зорю. Але у майбутньому вони все ж таки сподіваються зазирнути «всередину» туманності, щоб перевірити свій здогад.

За матеріалами http://www.esa.int

Новини інших медіа
Чорні діри можуть існувати всередині зір як паразити
Метровий астероїд 2026 RW1 помітили за сім годин до входу в атмосферу
«Тихий» пульсар раптово продемонстрував три аномалії за 15 років спостережень
Орбіта двох білих карликів стискається надзвичайно швидко
Німецька приватна компанія Isar Aerospace запустила ракету з космодрому в Норвегії
Кривавий Місяць між ліхтарями: астрофотограф зняв затемнення століття
Amazon зсунула обіцяні терміни запуску супутникового інтернету Leo
У ранньому Всесвіті виявили зародки масштабних космічних катастроф
Бетельгейзе стає асиметричною і вкривається плямами
BepiColombo позбувся космічного буксира перед виходом на орбіту Меркурія