Астрономи виявили лазерне випромінювання у туманності Мураха

Словосполучення «лазерне випромінювання» насамперед асоціюється з техногенною діяльністю, що передбачає наявність якогось розуму, що стоїть за нею. Але може мати й природне походження.


За певних умов небесні тіла можуть випромінювати лазерне випромінювання на деяких довжинах хвиль. У недавньому випуску журналу Monthly Notices of the Royal Astronomical Society була опублікована стаття, присвячену подібному об’єкту.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Туманність Мураха очима телескопа Hubble. Джерело: NASA, ESA and the Hubble Heritage Team (STScI/AURA)

Йдеться про туманність Мураха, також відому під позначенням Menzel 3. Вона розташована у сузір’ї Накутника на відстані приблизно 8 тис. світлових років від Сонця. Menzel 3 класифікується як планетарна туманність. Вона виникла внаслідок скидання червоним гігантом, що вмирає, зовнішніх шарів своєї атмосфери. Оголене ядро зорі іонізує викинутий матеріал, роблячи його видимим. За астрономічними мірками ця стадія триває буквально кілька миттєвостей. У міру остигання, ядро ​​перетвориться на білого карлика й туманність стане невидимою. У майбутньому, така ж доля чекає на наше Сонце.

Еволюція різних типів зір. Джерело: ESA

Вивчаючи дані, зібрані інфрачервоним телескопом Hershel, астрономи виявили, що туманність Мураха є джерелом рідкісного типу лазерного випромінювання. Воно виникає через рекомбінацію атомів водню (тобто захоплення ними вільних електронів), що може відбуватися лише при збігу досить рідкісних фізичних умов.

Головне дзеркало телескопа Herschel. Джерело: ESA

Проаналізувавши дані Hershel, дослідники дійшли висновку, що для того, щоб стати джерелом лазерного випромінювання, щільність газу всередині туманності Мураха повинна у 10 тис. разів перевищувати густину газу в типових планетарних туманностях. Це можливо лише, якщо у центрі туманності буде акреційний диск.

На думку астрономів, швидше за все, у центрі туманності Мураха знаходиться не одна, а дві зорі, які обертаються на невеликій відстані одна від одної. У цьому випадку гравітація компаньйона може відхилити газ, який викидається вмираючою зорею та сформувати диск. Щоправда, поки дослідникам так і не вдалося розрізнити цю другу зорю. Але у майбутньому вони все ж таки сподіваються зазирнути «всередину» туманності, щоб перевірити свій здогад.

За матеріалами http://www.esa.int

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних точок
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу