Астрономи виявили екзопланету біля зорі з гігантською плямою

Команда європейських дослідників повідомила про виявлення раніше невідомого газового гіганта. Знахідка цікава тим, що екзопланета обертається навколо зорі з величезною полярною плямою.

Планета, що не має аналогів у Сонячній системі

Відкриття було зроблене внаслідок аналізу даних, зібраних за допомогою космічного телескопа. TESS виявив періодичні зменшення блиску зорі TOI-3884. Це червоний карлик, розташований на відстані 140 світлових літ від Землі. За своїми розмірами та масою зоря приблизно в 3,5 раза менша за Сонце.

Екзопланета, що обертається навколо червоного карлика (концепт). Джерело: Mark A Garlick / University of Warwick

Зміни блиску TOI-3884 викликані транзитами екзопланети, орбіта якої проходить з відривом 0,035 а. о. (5,2 млн км). Ефективна температура поверхні становить 90°C. За словами астрономів, екзопланета займає проміжне положення між об’єктами на кшталт Нептуна та великими газовими гігантами. Її радіус у 6 разів, а маса у 16,5 раза перевершують земні. Це означає, що середня щільність екзопланети становить лише 0,365 г/см³ (тобто вона втричі менша за щільність води). У Сонячній системі немає аналогічних тіл.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Марс №1 2024 (190)

До товару

Зоря з гігантською плямою

Цікава деталь знахідки полягає у вельми незвичайній формі графіка зміни блиску червоного карлика у момент транзитів. Зазвичай він має симетричну форму. Однак у випадку з TOI-3884 це не так. На опублікованому дослідниками графіку можна помітити незвичайний пік, який потім супроводжується глибоким провалом.

Графік змін кривої блиску зорі TOI-3884. Джерело: J. M. Almenara et al. / arXiv, 2022

Подібна асиметрія може бути викликана низкою причин, наприклад, наявністю в екзопланети кілець або великого супутника. Однак у цьому випадку астрономи вважають, що річ у самій зорі. Під час моделювання вони дійшли висновку, що TOI-3884 покрита великою кількістю плям у районі полюсів, які займають приблизно 17% від усієї поверхні світила.

Варто зазначити, що червоні карлики загалом відрізняються досить буйною «вдачею». Через те, що їхня поверхня часто покривається великою кількістю плям, їхня світність може помітно змінюватися. Також такі зорі можуть виробляти спалахи, які на порядки перевершують найпотужніші сонячні шторми. Через це можливість формування життя в системах червоних карликів є давнім предметом наукових дискусій серед астрономів.

За матеріалами https://arxiv.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Астрофізики створили рекордну багатофакторну симуляцію раннього Всесвіту
Протопланетні диски в Туманності Оріона здаються молодшими за їхні зорі
Для приватного телескопа Lazuli астрономи обрали 27 планет
Таємниця «Зоряної ночі»: розгадано астрономічний код ван Гога
Дрон NASA Dragonfly успішно пройшов симуляцію польоту над Титаном
Радіотелескоп ALMA знайшов у космосі «драконяче яйце»
Як суперечка про вимкнений Starlink вплинула на фронт в Україні
Новий телескоп імені Вери Рубін кинув виклик гігантській пташиній туманності
ESA шукає нову місію для готового місячного ретранслятора
Оксид магнію. Як геометрія кристалів впливає на формування далеких планет