Вперше астрономи зафіксували в реальному часі драматичний кінець життя червоного надгіганта, за розміром подібного до Антареса або Бетельгейзе. Вченим вдалося побачити швидку передсмертну агонію зорі перед її самознищенням та подальшим вибухом з перетворенням на наднову типу II — SN 2020tlf. Статтю про своє спостереження астрономи опублікували в Astrophysical Journal.
Спостереження велися за допомогою розміщених на Гаваях телескопів обсерваторії Кека та Pan-STARRS влітку 2020 року. Команда Фоулі очолює «Експеримент із молодою надновою» (YSE), під час якого червоний надгігант спостерігався впродовж 130 днів, що передували його смертельній детонації.
![2020tlf](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2022/01/apjac3f3af1_hr.jpg)
«Нарешті ми виявили смертельну агонію цього доволі поширеного типу зоряного вибуху. Це стало можливим лише завдяки «Експерименту з молодою надновою», який дозволяє помітити тонкі зміни дуже слабких і далеких світил», — заявив Райан Фоулі, доцент кафедри астрономії та астрофізики Університету Каліфорнії в Санта-Крусі.
![](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2022/01/hypatia-h_7be25114edbe8356042b9d3735e5a3ac-h_a6c9307a6c1df0d4cc9e84ee945f232c-300.jpg)
Команда зафіксувала потужний спалах і отримала перший спектр енергетичного вибуху, названого надновою 2020tlf, або SN 2020tlf. Виявлено пряме свідоцтво щільного навколозоряного матеріалу, що оточував світило під час вибуху. Ймовірно, того ж газу, який червона зоря-надгігант почала викидати влітку. Астрономи також встановили, що прамати SN 2020tlf розташована в галактиці NGC 5731 приблизно за 120 мільйонів світлових років від Землі, й вона в 10 разів масивніша за Сонце.
На думку вчених, їхнє відкриття кидає виклик уявленням про те, як червоні надгіганти еволюціонують безпосередньо перед вибухом. До цього подібні зорі, що спостерігалися перед вибухом, перебували у відносному спокої: вони мали ознаки викидів чи яскравого випромінювання, як це було до SN 2020tlf. Активність червоного надгіганта, що спостерігалася за рік перед вибухом, припускає, що деякі з таких світил мають зазнати значних змін внутрішньої структури, які потім і призводять до бурхливого викиду газу за мить до колапсу.
![](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2022/01/apjac3f3af20_lr.jpg)
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про те, як помирають масивні зорі.