У 2019 році червоний супергігант Бетельгейзе (α Оріона) почав стрімко тьмяніти. На початку 2020 року видимий блиск світила знизився до 36% від його середньої яскравості. Потім він почав швидко відновлюватися і через деякий час повернувся до звичних значень.
Намагаючись пояснити причину цього явища, астрономи висунули ряд версій, основними з яких були пилові хмари, викинуті самою зіркою, а також гігантські плями, що виникають на її поверхні. В недавньому номері журналу Nature була опублікована стаття команди європейських вчених, присвячена результатам нового дослідження. Вони дійшли висновку, що затемнення Бетельгейзе все ж було викликано великою хмарою пилу.
Цей висновок ґрунтується на спостереженнях, виконаних Дуже великим телескопом Європейської Південної обсерваторії (VLT ESO). Він стежив за змінами яскравості зірки в режимі реального часу. Дані VLT показали, що потемніння Бетельгейзе було пов’язано з пиловою завісою, що закрила поверхню зірки. Ця подія, у свою чергу, була обумовлена зниженням температури поверхні супергіанта.
Справа в тому, що поверхня Бетельгейзе постійно змінюється: всередині зірки надуваються, рухаються та опадають гігантські газові бульбашки. Астрономи дійшли висновку, що за деякий час до початку потемніння гігант викинув таку бульбашку, що почала від нього віддалятися. Незабаром після цього її температура впала настільки, що газ у ній конденсувався в частинки пилу, які блокували частину світла, випромінюваного Бетельгейзе.
На думку дослідників, дані VLT свідчать про те, що процес утворення пилу може відбуватися дуже швидко і на невеликій відстані від поверхні зірки. У майбутньому речовина, викинута вмираючим світилом, може стати будівельним матеріалом, з якого утворюються планети, схожі на Землю та придатні для зародження життя.
За матеріалами: https://www.eso.org
