Астронавт МКС зафільмував невідомий об’єкт в атмосфері

Астронавт на борту Міжнародної космічної станції виглядав у темряву в пошуках вантажного корабля — і несподівано побачив зовсім інше видовище. Невідомий об’єкт яскраво спалахнув в атмосфері й розпався на десятки уламків.

Три послідовні знімки з МКС показують розпад об'єкта в атмосфері Землі
Три послідовні знімки з інтервалом 30–40 секунд, зроблені з борту Міжнародної космічної станції 27 квітня 2026 року. На них зафіксовано, як невідомий об’єкт розпадається в атмосфері Землі. Джерело: NASA Earth Observatory

Замість корабля побачив спалах

Це сталося ще 27 квітня 2026 року, коли МКС пролітала над Західною Африкою. Астронавт дивився в ілюмінатор Cupola й очікував на появу вантажного корабля, який прямував до станції. Проте просто внизу щось яскраво спалахнуло.

«Я побачив, як хвіст зростав, а потім розпався на купу менших шматків», — написав він у соцмережах. Progress 95 (також відомий як Progress MS-34) того ж дня пристикувався до станції штатно, тож до події не причетний.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №2 2021 (183)

До товару

Що це могло бути

Встановити джерело точно поки не вдалося. За словами науковця з офісу NASA Crew Earth Observations, без даних про точний напрямок камери визначити об’єкт складно.

Ним міг бути ступінь ракети-носія Progress 95, інший фрагмент космічного сміття або навіть метеорний матеріал. Три послідовні знімки, зроблені з інтервалом 30–40 секунд, зафіксували весь процес: спочатку точка світла, потім довгий хвіст з білим шлейфом уламків і, нарешті, розтягнутий помаранчевий слід розпаду.

Як атмосфера знищує космічні уламки

Верхні шари атмосфери — термосфера та екзосфера — справді жваві місця. Там обертаються десятки тисяч відстежуваних об’єктів: супутники, відпрацьовані ступені, фрагменти апаратів. Щодня крізь атмосферу проходять десятки тонн метеорного матеріалу — більшість згоряє в мезосфері, не досягаючи поверхні.

Об’єкти на висоті нижче 600 км повертаються на Землю протягом кількох років. Ті, що вище 1000 км, можуть кружляти тисячоліттями. Коли уламок опускається у щільніші шари, тертя й стиснення нагрівають його до екстремальних температур, і він руйнується або повністю згоряє.

Джерело: NASA Earth Observatory

Новини інших медіа