Міжнародна команда астрономів використала антенний масив ALMA для вивчення протозірки IRS 63, що знаходиться у 470 світлових роках від Сонця всередині міжзоряної хмари L1709, розташованої в сузір’ї Змієносця, і досі оповита газово-пиловим «коконом».
Завдяки ALMA вчені змогли «прорватися» крізь хмари пилу, що оточують протозірку, і зібрати цінну інформацію про систему. Зокрема, з’ясувалося, що вік IRS 63 становить усього 500 000 років. Отже, це одна з наймолодших протозірок, вивчених астрономами. Майбутнє світило все ще знаходиться в процесі активного накопичення маси.
Але найціннішим результатом було отримання зображень диска, що оточує протозірку. Вони демонструють, що ця структура за розмірами близька до Сонячної системи та складається з декількох пилових кілець, розділених щілинами. У їхньому розташуванні є певна схожість з нашою рідною зоряною системою. Одне з кілець знаходиться у 20 а.о. від протозірки, що можна порівняти з радіусом орбіти Урану. Маса пилу, що міститься в ньому, оцінюється в половину юпітеріанської, чого більш ніж достатньо, щоб утворити зародок твердого ядра майбутньої планети.
Звичайно, астрономи вже фотографували кільця пилу в безпосередній близькості від інших протозірок. Однак усі вони знаходились у більш «зрілих» системах, де центральні світила вже завершили набір маси. У випадку IRS 63 цей процес ще триває. Раніше вважалося, що спочатку зірки досягають свого остаточного розміру і тільки потім навколо них утворюються планети. Але зображення ALMA свідчать про те, що обидва процеси можуть розгортатися паралельно.
За матеріалами: https://phys.org
