50 років від дня висадки «Лунохода-1»

17 листопада 1970 року автоматична станція «Луна-17» здійснила м’яку посадку біля Моря Дощів. Вона доставила на поверхню природного супутника нашої планети «Луноход-1» — першу в історії мобільну лабораторію, яка успішно працювала на іншому небесному тілі.

«Луноход-1». Джерело: «Роскосмос»

Спочатку «Луноход» мав стати одним з елементів програми Н1-Л3, головною метою якої була висадка на Місяць радянських космонавтів. Згідно з запропонованими планами, колісний апарат мав досліджувати район передбачуваної висадки на Місяць, а потім зіграти роль радіомаяка. Більш того, якби під час посадки пілотований модуль отримав пошкодження, космонавт використав би планетохід як транспортний засіб, щоб дістатися резервного місячного модуля. Але через низку проблем СРСР так і не зумів здійснити пілотовану місію до Місяця. Таким чином проєкт планетохода був перепрофільований під окрему програму, яка передбачала його використання для вивчення місячної поверхні в режимі дистанційного керування.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс

До товару

«Луноход-1» складався з двох основних частин: герметичного корпусу та ходової частини (шасі). Корпус мав форму урізаного конуса, широкий кінець якого зверху накривався кришкою, викладеної з внутрішньої сторони фотогальванічними елементами. Довжина апарата з відкинутою назад кришкою становила 4,42 м, ширина — 2,15 м, висота — 1,92 м. Усередині герметичного корпусу розміщувалася електронна апаратура, буферна акумуляторна батарея та компоненти системи зв’язку.

Схема «Лунохода-1». Джерело: «Роскосмос»

Наукова начинка «Лунохода-1» включала телекамери, телефотометри, рентгенівський спектрометр, рентгенівський телескоп, детектор радіації та лазерний кутовий відбивач, який «повертав» промінь наземного лазера назад до джерела. Щоб не замерзнути під час 14-добової місячної ночі, апарат був оснащений радіоізотопним джерелом тепла, який містить полоній-210 (період напіврозпаду 138 днів). Шасі місяцехода створили зі сплаву на основі титану. Воно мало вісім коліс із власним електродвигуном на кожному. Загальна маса апарата складала 756 кг.

Оператори, які керували «Луноходом-1». Джерело: «Роскосмос»

«Луноход-1» управлявся групою з 11 операторів, які працювали позмінно. Головну складність створювало запізнення радіосигналу (щоб подолати відстань між Землею та Місяцем «в один кінець», йому потрібно 1,2 с).  До того ж доводилося враховувати час прийняття рішення та відправлення команди, і навіть час, необхідний на передачу одного кадра з місячної поверхні (від 3 до 20 с).

Загалом «Луноход-1» пропрацював 301 день. За цей час він проїхав близько 10 км, передавши на Землю 211 місячних панорам, понад 20 тис. знімків та дані 25 аналізів складу ґрунту. Останній успішний сеанс зв’язку із мобільною лабораторією відбувся 14 вересня 1971 року. На той момент ізотопне джерело тепла практично вичерпало свій ресурс через розпад полонію-210. Таким чином апарат просто не пережив чергову «ночівлю».

Новини інших медіа
Астронавт МКС виловив несподівану «здобич» на космічній рибалці
Perseverance на Марсі зробив сенсаційне відкриття в кратері Єзеро
Dawn Aerospace продала свій перший космоплан Aurora
Місячні намистини розкрили таємницю вогняного минулого нашого супутника
Літнє сонцестояння. ТОП фактів, що вас вразять!
Bull’s eye: LRO сфотографував незвичайний місячний кратер
Апарат PUNCH показав розповсюдження коронального викиду Сонячною системою
Вперше в історії: Solar Orbiter зазнімкував південний полюс Сонця
NASA закриває сторінки марсоходів Perseverance, Curiosity та зондів Voyager
Космічний пил із далекої галактики схожий на земний: James Webb знайшов сліди життя поза Землею?