Аналіз зразків, доставлених китайською місією «Чан’е-6», дозволив встановити вік найбільшого місячного кратера — басейну Південний полюс — Ейткен. Він утворився через 320 млн років після народження Сонячної системи.
Учені давно намагаються визначити вік басейну Південний полюс — Ейткен — найбільшого з відомих ударних кратерів на Місяці. Його розміри становлять 2400 на 2050 км, глибина сягає 8 км, а інтервал висот (від найглибших точок дна до найвищих точок валу) — 16,1 км.
Вважалося, що басейн утворився в період інтенсивного астероїдного бомбардування, якого зазнавали планети Сонячної системи протягом перших кількох сотень мільйонів років після свого формування. Однак донедавна вченим не був відомий його точний вік, а наявні оцінки помітно різнилися.
Нещодавно дослідницька група з Інституту геології та геофізики Китайської академії наук провела перше точне датування віку формації. Для цього вони проаналізували проби місячного ґрунту, доставлені минулого року місією «Чан’е-6». Вони зосередилися на породах ударного розплаву, які дали вирішальні підказки для визначення віку басейну.
Дослідники ретельно проаналізували близько 1600 фрагментів із двох зразків ґрунту, виявивши 20 норитових уламків із текстурою, мінералогією та геохімічними ознаками, що узгоджуються з ударним походженням. Використовуючи свинець, свинцевий метод радіоізотопного датування, вони виявили свідчення двох різних подій, датованих 4,25 і 3,87 мільярда років тому.
Найдавніші норити, датовані 4,25 млрд років, мають структурні та композиційні особливості, які дозволяють припустити, що вони кристалізувалися на різній глибині в загальному розплаві, який утворився в результаті утворення басейну. Це сталося через 320 млн років після народження Сонячної системи.
Це перша пряма оцінка віку басейну Південний полюс — Ейткен, що ґрунтується на вивченні зразків. Точний вік басейну в 4,25 млрд років служить важливою точкою опори, що дає змогу уточнити хронологію місячних кратерів і реконструювати часову шкалу еволюції Місяця. Він також проливає світло на динамічні процеси, що сформували ранню Сонячну систему.
Нагадаємо, що аналіз зразків також дозволив підтвердити теорію, що після свого формування Місяць був покритий глобальним океаном магми.
