Дані зонда TGO дали змогу виявити причину аномального співвідношення ізотопів вуглецю на Червоній планеті. Раніше як одне з її можливих пояснень розглядалася версія наслідків життєдіяльності марсіанських бактерій.
Марсіанська атмосфера містить два ізотопи вуглецю: легкий вуглець-12, який становить переважну більшість вуглецю в Сонячній системі, та важкий вуглець-13 (атом вуглецю-12 з додатковим нейтроном). На їхнє співвідношення впливають багато як короткострокових, так і довгострокових процесів. Тому, вимірювання їхньої відносної кількості може розповісти вченим про минуле та сьогодення Червоної планети.
Під час своєї місії марсохід Curiosity взяв кілька зразків порід із кратера Гейла, на дні якого колись розташовувалося озеро. Їхній аналіз показав підвищену кількість ізотопу вуглецю-12 і збіднену кількість вуглецю-13. Якби йшлося про Землю, таке співвідношення було б інтерпретовано на користь того, що речовина була перероблена живими організмами.
Щоб визначити причину нестачі вуглецю-13, вчені звернулися по допомогу до даних зонда TGO. Навесні 2022 року він провів серію вимірювань марсіанської атмосфери, визначивши кількість, склад і вміст вуглецю на різних висотах.
Аналіз показав, що молекули вуглекислого газу в атмосфері Червоної планети взаємодіють із сонячним світлом і розпадаються на частини, утворюючи збіднений важким вуглецем чадний газ. Подібний процес також відбувається і в земній атмосфері.
Щоб простежити подальшу долю чадного газу, дослідники створили комп’ютерну модель. Вона продемонструвала, що його молекули здатні формувати органічні сполуки, які потім осідатимуть на поверхні, формуючи збіднені вуглецем-13 відкладення. Отже, для пояснення вуглецевої аномалії не потрібна наявність на Марсі живих істот.
Раніше ми розповідали про те, чому марсоходи Curiosity та Perseverance не здатні виявити життя на Марсі.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
