Мангрові ліси на планеті знову займають дедалі більше берегової смуги після кількох десятиліть скорочення. Перелом стався приблизно півтора десятиліття тому, і відтоді площа мангрів у світі зростає. Більшу частину приросту дали не висадки дерев, а природне заселення нових ділянок. Наочно це видно на супутникових світлинах NASA, зроблених над узбережжям М’янми у 2010 і 2026 роках.
Сорок років знімків
Між 1984 і 2010 роками світ утратив майже 3000 квадратних кілометрів мангрових лісів. Для порівняння, площа Києва становить близько 840 квадратних кілометрів. Після 2010 року мангрів побільшало майже на 2000 квадратних кілометрів. Тож навіть після відновлення мангрів на планеті приблизно на тисячу квадратних кілометрів менше, ніж у 1984 році.
Такі оцінки отримала команда Чженя Чжана, дослідника довкілля з Тулейнського університету в США. Науковці простежили зміни площі й густоти мангрових лісів на знімках супутників Landsat з 1984 по 2023 рік. Результати опубліковані в рецензованому журналі Science. За словами Чженя Чжана, це перші глобальні карти мангрів за такий довгий період, бо раніше довгострокові зміни вивчали лише в окремих регіонах.
Мангрові екосистеми накопичують до чотирьох разів більше вуглецю, ніж вищі тропічні ліси суходолу. Вони захищають прибережні поселення від ерозії та штормових нагонів, а серед коренів-ходуль підростають мальки риб, креветки й краби.
Звідки беруться нові ліси
Приблизно дві третини приросту дали мангри, що заселили нові ділянки, і лише третину відновлення деградованих лісів. Біля гирла Амазонки й на півночі Австралії річкові відклади утворили мулисті мілини, і мангри поступово вкривають їх ще з 1990-х років.
Мангри ростуть у припливній смузі, яку регулярно заливає солона вода. Щойно мілина піднімається достатньо високо, на ній укорінюються проростки, принесені течією. На північній і південній межах ареалу, зокрема на південному сході США, діє інший чинник. Через тепліші зими з рідшими заморозками дерева просунулися туди, де раніше для них було надто холодно.
Змінилася й густота лісів. У багатьох із них крона нині більш зімкнута, ніж у 2010 році, і це ознака здоровішого лісу, особливо в Південній Америці.
Приклад М’янми
Найнаочніше розворот видно в М’янмі. У 1980-х і 1990-х роках країна швидко втрачала мангри через сільське господарство, аквакультуру й заготівлю дров, і до 2010 року їхня площа скоротилася на 28,6%. Відтоді вона зросла приблизно на 10%.
Автори пов’язують перелом із кількома причинами. Після цунамі в Індійському океані 2004 року більше уваги почали приділяти відновленню лісів, закон посилив їхню охорону, а річки принесли стільки мулу, що утворилися нові мілини. На знімках, які оприлюднила NASA Earth Observatory, видно, як з 2010 по 2026 рік мангри на півдні країни розширилися, а сусідні поля скоротилися. Вирубки там, утім, досі поширені.
Де ліси ще зникають
Приріст є не скрізь. У дельті Нігеру втрати такі великі, що після 2010 року загальна площа мангрів у Західній і Центральній Африці зменшилася. У Північній Америці та на півдні Африки великі ділянки деградували після тропічних циклонів.
Чжень Чжан застерігає, що ці здобутки не мають заспокоювати. Відчутний позитивний ефект, на його думку, дасть поєднання природного розширення і відновлення лісів з охороною наявних мангрів та уповільненням вирубок.
