Планети нашої Сонячної системи обертаються навколо Сонця в тому ж напрямку, що й саме Сонце навколо своєї осі. Така ж ситуація характерна для майже всіх відомих нам екзопланет. Астрономи вважають, що ця особливість виникає ще на стадії формування планетних систем: протопланетні диски, з яких народжуються планети, обертаються в тому самому напрямку, що й протозорі. А рідкісні винятки з цього правила зумовлені будь-якими катастрофічними подіями, на кшталт зіткнень планет із великими об’єктами, що «розвернули» їхні орбіти.
Однак нещодавно дослідникам вдалося виявити вельми цікаву систему, що не вписується в «стандартну модель». Їй присвоїли позначення K2-290. Вона складається з трьох зір: сонцеподібної K2-290A та двох червоних карликів K2-290B і K2-290C, розташованих на відстані 113 та 2400 а. о. Навколо K2-290A також обертаються дві екзопланети, які за розмірами та масою нагадують зменшені версії Юпітера і Нептуна.
Під час серії спостережень команді данських астрономів вдалося визначити напрямок руху і швидкість обертання K2-290A. На них чекав сюрприз: виявилося, що ця зоря обертається в протилежному напрямку відносно планет і двох інших зір системи, а вісь її обертання нахилена на 124° відносно площин їхніх орбіт.
Відкриття викликало резонне запитання про те, як K2-290A набула таких аномальних характеристик. За однією з версій, протопланетний диск, що оточує її, міг «перевернутися» через близький проліт іншої зорі. За іншою версією, на великій відстані від системи існує ще один великий невідкритий об’єкт, гравітація якого обурила її. У будь-якому разі, знахідка дає зрозуміти, що кількість зоряних систем з «архітектурою», що відрізняється від загальноприйнятої, може бути значно більшою, ніж вважалося раніше.
За матеріалами https://phys.org
