Повні сонячні затемнення, як і наступне, 8 квітня, відбуваються згідно з точними графіками, які можна розрахувати вперед на багато сотень та тисяч років. Але цими розрахунками можна користуватися не тільки для майбутнього, а й для минулого, заглядаючи вглиб нашої історії. Ця інформація стала важливим інструментом для дослідників у встановленні дат загадкових подій давнини.
Повні сонячні затемнення заворожували та лякали людей протягом століть. Історики в архівах знаходили безліч згадувань про те, як день ставав ніччю або як Сонце «поглинало» Місяць. Ці записи стали поштовхом для нових досліджень. Сьогодні ми розуміємо, що це явище, так само як і майбутнє сонячне затемнення 8 квітня, відбувається через космічну співвіднесеність, коли Місяць перекриває Сонце від нашого погляду. Проте у давнину причина цього явища залишалася невідомою.
Хоча деякі мислителі того часу почали розуміти, що цьому сонячному затемненню є пояснення. У 648 році до н. е. давньогрецький поет Архілох зазначив: «Немає нічого дивного, неможливого чи чудесного у тому, що бог серед богів Зевс зробив ніч із полудня, сховавши світло осяйного Сонця».
Сонячні затемнення та археоастрономія
Астроархеологія, також відома як археоастрономія, використовує астрономічні записи для датування ключових моментів у історії. З усіх астрономічних явищ повні сонячні затемнення є одними з найважливіших, оскільки їх можна спостерігати лише в конкретний час і місце.
Для визначення точної дати стародавніх спостережень за затемненням дослідники враховують час дня, коли це відбулося (ранок, полудень чи вечір), пору року та інші астрономічні фактори. Наприклад, давньокитайські тексти про затемнення, які спостерігалися на світанку, допомогли визначити рік початку правління імператора Ї-ван I.
Один із найдавніших записів про затемнення був знайдений на глиняній табличці з Угаріту, давнього міста в Сирії. Табличка містила запис про затемнення, яке сталося приблизно в лютому — березні 1222 року до н. е., що дозволило дослідникам точно визначити час зникнення цього міста.
Однак точне передбачення майбутніх затемнень чи аналіз історичних спостережень потребує складних обчислень. Переміщення Сонця, Місяця і Землі непостійне через вплив гравітаційних сил, що робить точні прогнози складними. Наприклад, тривалість земного дня збільшується приблизно на 18 мікросекунд на рік, що може вплинути на точність датування історичних подій.
Для збереження точності у дослідженнях історичних затемнень необхідно враховувати ці зміни у тривалості дня. Такі дослідження дозволяють відстежувати зміни у тривалості земної доби протягом століть, допомагаючи в розумінні не лише нашої історії, а й самої планети.
Раніше ми повідомляли про те, як тварини реагують на сонячне затемнення.
За матеріалами livescience.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
