Як формуються планети: Дуже Великий телескоп розкрив секрети зоряного пологового будинку

Завдяки Дуже Великому телескопу ESO (VLT), астрономи отримали детальні зображення понад 80 протопланетних дисків. Вони надали унікальні подробиці про те, як формуються планети в різних регіонах нашої галактики.

Деякі з протопланетних дисків, зазнімковані VLT. Джерело: ESO/C. Ginski, A. Garufi, P.-G. Valegård et al.

На сьогодні астрономам відомо понад 5 тисяч екзопланет. Багато з них розташовані в системах, що значно відрізняються від нашої. Щоб краще зрозуміти, чим зумовлена ця різноманітність, астрономи вивчають протопланетні диски, що оточують новонароджені зорі. Найкращим кандидатом для цього є області активного зореутворення.

Як об’єкт для вивчення, міжнародна команда астрономів обрала 86 світил, розташованих у трьох регіонах активного зореутворення. Це молекулярна хмара Тельця (430 світлових років від Землі), комплекс Хамелеон I (600 світлових років) і туманність Оріона (1600 світлових років). Для спостережень було використано інструмент SPHERE, встановлений на VLT. Він оснащений системою адаптивної оптики, що дозволяє компенсувати ефекти турбулентності земної атмосфери. Завдяки цьому команда змогла отримати зображення дисків навколо зір з масою, що дорівнює половині маси Сонця, які зазвичай занадто тьмяні для інших астрономічних інструментів.

Зазнімковані VLT протопланетні диски в молекулярній хмарі Тельця. Джерело: ESO/A.Garufi et al.; IRAS

Отримані VLT зображення, демонструють величезну різноманітність протопланетних дисків. Деякі з них містять гігантські спіральні рукави, імовірно пов’язані зі складним орбітальним балетом новонароджених планет. В інших видно кільця та великі порожнини, виточені тілами, що формуються. Треті здаються гладкими та неактивними.

Аналіз знімків уже дав змогу вченим дійти кількох висновків. Наприклад, вони виявили, що в Оріоні зорі в групах із двох і більше зір з меншою ймовірністю мають великі планетоутворювальні диски. Це важливий результат, враховуючи, що, на відміну від нашого Сонця, більшість світил у нашій галактиці мають компаньйонів. Крім того, нерівномірний зовнішній вигляд дисків у цьому регіоні наштовхує на думку про можливість наявності в них масивних планет, які можуть спричиняти деформацію та зміщення дисків.

Протопланетний диск MWC 758. Джерело: ESO/A. Garufi et al.; R. Dong et al.;
ALMA (ESO/NAOJ/NRAO)

У міру розвитку технологій астрономи сподіваються отримати ще більш детальні зображення протопланетних дисків. Особливо великі надії вони покладають на Надзвичайно Великий телескоп, який розпочне спостереження 2028 року. Його 39-метрове дзеркало дозволить вивчати внутрішні області навколо зір, де можуть формуватися кам’янисті планети, подібні до нашої.

За матеріалами https://www.eso.org

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine