Зовсім скоро настане Гелловін. Багато хто традиційно проводить його за переглядом якихось фільмів жахів. Зазвичай це картини про маніяків, привидів, прокляті будинки та інші подібні прояви паранормального.
Але не варто забувати, що жанр жахів не вичерпується лише «земними» душогубами та потойбічним світом. Адже наша Земля є лише крихітною частинкою безмежного космічного океану, на просторах якого на невдалого космічного мандрівника може чатувати хто й що завгодно. І автори багатьох фільмів використовували це і наш страх перед незвіданим, створивши низку водночас страшних і водночас болісно привабливих монстрів, які вже давно стали невід’ємною частиною сучасної поп-культури. Напередодні Гелловіну, редакція Universe Space Tech склала список найстрашніших інопланетних створінь із фантастичних фільмів.
Ксеноморф
Ксеноморф із «Чужого» — це перше, що спадає на думку більшості кіноманів, коли хтось говорить про інопланетних чудовиськ. Адже в ньому лякає абсолютно все. І огидний спосіб появи на світ. І зовнішній вигляд, створений похмурою фантазією швейцарського художника Г. Р. Гігера. І те, що це ідеальна машина для вбивства, якій абсолютно невідомі страх, жалість і почуття каяття. А ще у ксеноморфа замість крові концентрована кислота, яка моментально роз’їсть корпус космічного корабля і відправить його екіпаж на той світ.
Тому не дивно, що навіть через 45 років з моменту появи на світ, образ ксеноморфа залишається таким самим страшним, а фільми про нього продовжують бути популярними у глядачів. І в майбутньому ми ще не раз його побачимо — причому як на великих екранах, так і у форматі серіалу, прем’єра якого призначена на наступний рік.
Хижак
Якщо в якомусь списку є ксеноморфи, то поруч із ними, звісно ж, обов’язково стоятимуть Хижаки. Вони одночасно і схожі, і несхожі один на одного. З одного боку, Хижаки — це представники складної та високорозвиненої цивілізації, що володіють технологіями та розумом.
На жаль, наявність розуму анітрохи не заважає їм використовувати свої надсучасні технології для полювання на інші форми життя — на кшталт того, як земні прихильники сафарі їздять зі снайперськими гвинтівками до Африки, щоб постріляти в слонів. Тож тим, кого Хижак обрав своєю ціллю, залишається лише поспівчувати та побажати максимально швидкої смерті. Своєрідною «вишенькою на торті» є те, що під час полювання Хижаки використовують невидимість. А ніщо не лякає так сильно, як монстр, якого неможливо побачити, але який чудово бачить тебе.
Щось/Дещо
1938 року Джон Кемпбелл опублікував повість «Хто йде?», яка розповідає про полярників, що знайшли в Антарктиді космічний корабель, вмерзлий у лід, і його мешканця: інопланетну істоту, яка вміла ідеально імітувати будь-яку земну форму життя.
Повість Кемпбелла вмить стала класикою наукової фантастики й кілька разів екранізувалася. Найбільш вдалою є версія, знята режисером Джоном Карпентером, який максимально використав усі жахливі можливості монстра. Він може до останнього ідеально імітувати людину, її характер і поведінку. Але щойно його розкривають, монстр миттєво змінюється. Він здатен перетворитися на будь-яку з істот, які він колись імітував. Ще більш небезпечним прибульця робить те, що його частини тіла здатні жити окремо. Завдяки цьому, Щось здатне породжувати по-справжньому жахливі форми, які надовго залишаються в пам’яті після перегляду фільму.
Викрадачі тіл
Викрадачі тіл теж прийшли на великі екрани з літератури. Концепція виявилася настільки вдалою, що оригінальний роман на сьогодні екранізували вже чотири рази (і це не рахуючи маси наслідувань). Найкращою зазвичай вважається версія 1978 року.
На відміну від усіх інших монстрів з нашої добірки, Викрадачі тіл лякають глядачів не за рахунок якогось огидного зовнішнього вигляду. Адже в оригіналі вони являють собою щось на зразок рослинних коконів, а в інших версіях і зовсім стали вірусом. Страшним є те, як саме діють прибульці та наскільки буденним може стати кінець світу в їхньому виконанні. Викрадачі замінюють людей уві сні їхніми клонами, які мають вигляд точнісінько як оригінали, але водночас повністю позбавлені емоцій та індивідуальності. Процес заміни відбувається приховано, тому зі сторони до останнього здається, що життя триває і нічого не відбувається. Усвідомлення того, що Земля зазнала інопланетного вторгнення, приходить тоді, коли вже надто пізно щось змінювати, і ти, можливо, залишився останньою справжньою людиною в усьому світі.
Крапля
Крапля дебютувала на великих екранах у 1950-х. Але її найвідомішою і найстрашнішою вважається поява в однойменній картині 1988 року. Попри солідний вік, фільм не має застарілого вигляду, а багато з його практичних ефектів все ще дадуть фору сучасній комп’ютерній графіці.
Крапля — це амебоподібний організм, який прибув на Землю з космосу і здатний поглинати будь-яку живу істоту. Що більше вона їсть, то більшою стає. Найстрашнішим є те, що вона вбиває не миттєво. Крапля обволікає своїх жертв, після чого методично перетравлює їх, у той час, як ті залишаються при свідомості. І цей страшний процес можна побачити, оскільки зовнішні покриви Краплі прозорі. Але що, можливо, лякає навіть більше — так це те, що Краплю практично неможливо вбити: лише заморозити та помістити в сховище і потім сподіватися, що вона ніколи не вибереться назовні. Адже навіть найменшої частинки цієї тварюки, що опинилася на волі, достатньо, щоб у буквальному сенсі поглинути весь наш світ і його мешканців.
