Група астрономів із Національного інституту астрофізики (INAF) у Болоньї ідентифікувала величезне протонадскупчення галактик. Відкриття було зроблено в результаті аналізу даних, зібраних встановленим на Дуже Великому Телескопі ESO (VLT) приймачем VIMOS. Дані про червоний зсув надскупчення свідчать про те, що ми бачимо його таким, яким воно було всього через 2,3 млрд років після Великого вибуху.
Надскупчення було названо Гіперіон на честь титана з грецьких міфів. Це найбільша та наймасивніша структура, виявлена на такому ранньому етапі розвитку Всесвіту. За оцінками дослідників, Гіперіон має розміри близько 200×200×500 млн світлових років. Маса надскупчення перевищує квінтильйон (1018) сонячних. Це значення того ж порядку, що й маса найбільших структур, які спостерігаються в сучасному Всесвіті. Але астрономи не очікували, що об’єкти подібного масштабу могли сформуватися всього через кілька млрд років після Великого вибуху.
Дослідникам вдалося встановити, що Гіперіон має досить складну структуру. Скупчення містить принаймні сім ділянок із підвищеною щільністю галактик. Чотири наймасивніші області були названі Тея, Еос, Геліос і Селена. Ще три області поки залишаються без назви. Ці ділянки з’єднані складеними з галактик «нитками».
Розмір Гіперіона можна порівняти з розмірами близьких до нас подібних об’єктів, на кшталт надскупчення Ланіакея, але при цьому маса всередині нього розподілена набагато рівномірніше. Ця відмінність, найімовірніше, пояснюється тим, що у прилеглих надскуплень були мільярди років для того, щоб сили гравітації зібрали речовину в щільніші області.
За таких розмірів у таку ранню епоху за наступні 11,5 млрд років Гіперіон мав істотно розростися та перетворитися на щось схоже на гігантські структури, спостережувані в близькій до нас локальній ділянці Всесвіту, на кшталт Великої Стіни Слоуна або навіть Великої стіни Геркулес — Північна Корона. Це величезна пласка суперструктура з галактик протяжністю понад 10 млрд світлових років.
За словами вчених, розуміння структури, перебігу історії Гіперіона та того, який вигляд це надскупчення має порівняно з подібними старішими об’єктами, може допомогти нам зрозуміти, як Всесвіт розвивався в минулому та як він еволюціонуватиме в майбутньому.
За матеріалами https://www.eso.org
