Вчені спростували існування раніше відкритих екзосупутників

Науковці проаналізували дані, які раніше інтерпретувалися як свідчення існування супутників біля планет Kepler-1625 b та Kepler-1708 b, і дійшли висновку, що насправді їх не існує. Крім того, вони взагалі вважають можливість спостереження подібних об’єктів малоймовірною.

Екзомісяці дуже важко виявити
Екзомісяці дуже важко виявити. Джерело: www.newscientist.com

Супутники екзопланет

Науковці з Інституту вивчення Сонячної системи Інституту Макса Планка нещодавно поставили під сумнів спостереження двох екзомісяців, які були знайдені останніми роками. Цим словом позначають різноманітні невеликі тіла, що обертаються навколо планет біля інших зір.

Попри те, що за останні три десятиліття вчені змогли підтвердити існування понад 5,5 тис. екзопланет і ще кілька тисяч перебувають у статусі надійних кандидатів, чутливості сучасних приладів ледь вистачає для того, аби точно встановити присутність навіть досить великих небесних тіл. Ідентифікація ж місяців взагалі тривалий час вважалася неможливою.

Проте 2018 року група науковців опублікувала дослідження екзопланети Кеплер-1625 b, віддаленої від нас на 8 тис. св. років. У випромінюванні її зорі помітили коливання, яке і пов’язали з можливою присутністю екзомісяця.

Потім, у 2022 році, те саме вдалося зробити для екзопланети Kepler-1708 b, віддаленої від нас на 5,4 тис. св. років. Обидва цих тіла — великі газові гіганти, й учені були переконані, що і супутники, які навколо них обертаються, теж чималі. Однак нове дослідження показує, що всього цього насправді немає.

Це не екзомісяці

У новому дослідженні вчені не спростовують самої можливості того, що навколо екзопланет можуть обертатися супутники. Проте вони ставлять під сумнів інтерпретацію даних про системи, в яких їх знайшли. Цей висновок зробили після застосування нового комп’ютерного алгоритму під назвою Pandora.

Pandora спеціально розроблена для того, аби знаходити екзомісяці, аналізуючи можливість пояснення даних спостережень за допомогою різних теорій. Конкретно для планет Кеплер-1625 b та Kepler-1708 b вона показала, що пояснення усіх коливань за допомогою наявності супутника непереконливе.

Усе, що відбувається у цих системах, взагалі найбільше схоже на просто присутність планети й змінність зорі внаслідок якихось внутрішніх процесів, наприклад, появи великих груп плям. Та й для того, аби супутник можна було засікти у цій ситуації, він мав би займати певне, дуже специфічне положення на орбіті.

Загалом застосування Pandora для оцінки можливості відкриття інших екзомісяців дало невтішні результати. Для того, аби ми могли помітити якесь із цих небесних тіл, вони мають бути надзвичайно великими, більшими за будь-який місяць, що є у Сонячній системі.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Всесвіт на межі розуміння: темна енергія та загадка нескінченного розширення
Падіння астероїдів на мертві зорі: загадковим сигналам із космосу знайшли пояснення
Японський супутник-прибиральник наблизився на 15 метрів до космічного сміття
Вчені побачили аналог молодого Чумацького Шляху в ранньому Всесвіті
Квантовий процесор Google Willow виконує обчислення у паралельних Всесвітах
Місячна коаліція на 50 країн: Панама та Австрія приєдналися до Угод Артеміди
Розслідування марсіанської авіакатастрофи: що згубило вертоліт Ingenuity
Біля іншої зорі знайшли теплий сатурн
Тепла та сонячна погода на Марсі загрожує колонізації планети
Проєкт OPAL: NASA розсекретила результати 10-річного дослідження планет-гігантів