Вчені не можуть знайти джерело пари у системі GJ 486

Космічний телескоп James Webb проводить спектроскопічні дослідження екзопланети GJ 486 b. Вони показали присутність водяної пари. Але вчені не можуть зрозуміти: розташована вона в атмосфері цього небесного тіла чи на зорі, навколо якої воно обертається.

Планета GJ 486 b
Планета GJ 486 b. Джерело: NASA, ESA, CSA, Joseph Olmsted (STScI)

Спектроскопічні дослідження планети GJ 486 b

Вчені, які працюють із космічним телескопом James Webb, нещодавно розповіли про результати спектроскопічного дослідження екзопланети, яка обертається навколо зорі GJ 486. Це світило розташоване на відстані 133 св. років від нас. Воно являє собою типовий червоний карлик: приблизно вдвічі менший за Сонце та майже вдвічі холодніший за нього.

Сама ж планета є гарячою суперземлею. Вона на 30 відсотків більша за Землю та майже втричі важча за неї, що означає, що складається вона переважно з силікатних порід. GJ 486 b обертається навколо свого світила усього за 1,5 доби, через що розігріта до 800 градусів за Цельсієм.

Завдяки цьому вона є зручним об’єктом для спостереження за допомогою спектрографа James Webb. Він показав наявність піків, які характерні для водяної пари. Але планета є транзитною, тобто James Webb спостерігає її, коли вона проходить між нами та зорею, тож може виявитися, що насправді ця речовина знаходиться на самому світилі.

Водяна пара в атмосфері зір

Думка про те, що молекули води у вигляді пари існують в атмосфері зір, може здатися достатньо дивною. Але насправді вони можуть не розпадатися навіть на нашому Сонці. Щоправда, йдеться лише про атмосферу над плямами, де температура значно нижча, ніж в інших місцях.

Але червоні карлики холодніші за Сонце. Тож ймовірність знайти у їхній атмосфері водяну пару значно вища. Щоправда, вчені не мають доказів, що під час транзиту планета GJ 486 b проходила над плямами, проте виключити таку можливість не можуть.

Планети в системах червоних карликів

Поставити крапку у питанні, звідки взялася водяна пара, мають наступні дослідження James Webb. Якщо інфрачервоному приладу MIRI вдасться встановити, що найгарячіша точка планети завжди розташована навпроти зорі, значить значної атмосфери у цього тіла немає і пара є на зорі.

Якщо ж найгарячіша точка зміщується, значить у планети достатньо потужна атмосфера, яка здійснює теплоперенесення. У цьому випадку водяна пара скоріш за все присутня на самій GJ 486 b.

Питання про наявність потужної насиченої атмосфери у GJ 486 b є частиною більшої проблеми. Червоні карлики — найрозповсюдженіший тип зір у Всесвіті. Однак їхня активність здатна зруйнувати атмосферу та гідросферу землеподібних планет. Чи вдається їм зберегтися, астрофізики й намагаються з’ясувати.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine