Україна, схоже, отримала ще один інструмент для ударів на великій дальності — БпЛА Pelican. Його точні характеристики та зовнішній вигляд поки не розкриті, однак перші згадки про бойове застосування вже дають змогу приблизно зрозуміти місце нового апарата серед українських систем Deep Strike. Ми зібрали все, що відомо про Pelican зараз, і спробували оцінити, яким може бути цей дрон за призначенням, дальністю та потенційною бойовою ефективністю.
Назва Pelican стала широко відомою після атаки на Московський регіон 20 вересня. Президент України Володимир Зеленський включив його до переліку застосованих українських далекобійних засобів разом із FP-1, «Паляницею», «Лютим», «Фламінго» та іншими системами. Спочатку в медіа з’явилося припущення, що Pelican може бути назвою балістичної ракети FP-7. Однак джерела РБК-Україна згодом повідомили, що це безпілотник літакового типу, а не балістична ракета. Інші подробиці конструкції наразі не розкриваються.

Перші приблизні характеристики озвучив авіаційний експерт Богдан Долінце. За його оцінкою, апарат міг подолати щонайменше 800 км, а потенційна дальність може становити близько 1000 км. Масу бойової частини він оцінив приблизно у 90–100 кг. Водночас ці цифри не є офіційними характеристиками Pelican і поки не підтверджені виробником чи українськими військовими.
Далекобійний ударний БпЛА цього класу можна уявити як невеликий безпілотний літак, розрахований на тривалий політ до заздалегідь визначеного району. Двигун забезпечує тягу, автопілот керує літальним апаратом, а навігаційна система визначає його положення та коригує маршрут. Після проходження заданої траєкторії апарат спрямовується до визначеної цілі. Чи використовує Pelican саме таку архітектуру навігації та управління, наразі невідомо — це типовий принцип роботи систем такого класу.
Назва Pelican може бути пов’язана і з зовнішністю апарата. Характерна риса пелікана — великий дзьоб із масивним мішком у нижній частині. Якщо новий БпЛА має подібне потовщення в носовій частині — наприклад, через компонування відсіку корисного навантаження або повітрозабірника, — така назва була б цілком логічною. Утім, підтверджених фотографій Pelican і пояснення походження його назви наразі немає.

Поява ще одного далекобійного засобу збільшує набір платформ, які Україна може застосовувати на значній відстані. Різні БпЛА можуть відрізнятися дальністю, масою корисного навантаження, швидкістю та вартістю, тому їхнє одночасне використання ускладнює завдання протиповітряної оборони. Якщо оцінка бойової частини у 90–100 кг надалі підтвердиться, Pelican може виявитися системою, орієнтованою не лише на велику дальність, а й на доставлення відносно значного корисного навантаження.
За своїм призначенням Pelican можна попередньо віднести до того самого класу систем, що й українські далекобійні БпЛА «Лютий» та FP-1. Однак це не означає, що новий апарат повторює їхню конструкцію. Поки фотографії Pelican не оприлюднені, визначити його аеродинамічну схему, габарити або тип двигуна неможливо.

Поки що Pelican залишається однією з найбільш закритих українських систем Deep Strike. Надійно відомо лише про його існування, бойове застосування та належність до БпЛА літакового типу. Решта характеристик потребує подальшого підтвердження.