В день 31-річчя Незалежності України доречним буде згадати, як і коли її назва була присвоєна одному з об’єктів Сонячної системи.
Небесні тіла почали отримувати назви зі стародавніх часів, і багато з них поступово «прижилися» в астрономії. Це в першу чергу стосується найяскравіших зірок і планет. Ситуація різко змінилася після винайдення телескопа: вже у XVIII столітті він дозволив відкрити нову планету, щодо назви якої відразу почалися суперечки (врешті за нею закріпилося ім’я «Уран»). Наче цього було мало, на «астрономічній сцені» з’явилися нові класи небесних тіл, і найбільше хаосу в досить чітку на той момент систему «небесної номенклатури» внесли астероїди.
Головний пояс астероїдів в уяві художника
В перші роки астероїдів відкривали небагато, і здавалося — для всіх них вистачить імен давньогрецьких і давньоримських богів. Утім, спочатку вчені надавали перевагу богиням. А першочергове право запропонувати назву нового об’єкту отримав той, хто його відкрив. У цьому полягає «номенклатурна» відмінність астероїдів від комет, які відразу отримують ім’я першовідкривача (або першовідкривачів, якщо їх було двоє чи троє), і лише в деяких випадках — назву обсерваторії чи мережі телескопів, за допомогою яких їх було відкрито, чи прізвище найвидатнішого дослідника саме цієї комети.
Але вже астероїд №12 отримав ім’я реальної людини, щоправда, «закамуфльоване» під римську богиню — його назвали на честь британської королеви Вікторії. Після цього «божественне» правило почали відверто порушувати. Серед астероїдних імен з’явилися німфи, музи, інші міфічні персонажі, а 20-му астероїду присвоїли назву «Массалія» — на честь міста Марсель. Коли першовідкривач хотів ушанувати якогось історичного персонажа чоловічої статі, він «фемінізував» його ім’я (так сталося з астероїдом 54 Александра, названого на честь Олександра Гумбольдта). Першу «чоловічу» назву отримав 161 Атхор, відкритий 1876 року.
Відтоді на небо «потрапила» величезна кількість літературних персонажів, країн, міст, учених, митців і політиків. Відносно вдала спроба якось упорядкувати процес найменування астероїдів була зроблена Міжнародним астрономічним союзом (IAU) у 1922 році. Він підтвердив право першовідкривача надавати об’єкту назву чи передати це право комусь на власний розсуд, а також уточнив, що імена присвоюються лише «пронумерованим» астероїдам із чітко визначеною орбітою й обов’язково мають бути затверджені спеціальною комісією IAU. Про останнє варто пам’ятати всім, хто хоче скористатися послугами компаній, які за певну суму грошей «дадуть ім’я зірці»: без схвалення авторитетної міжнародної організації всі ці «імена» не варті навіть паперу, на якому вам надрукують відповідний «сертифікат».
Трьома роками пізніше до Сімеїзької обсерваторії, розташованої на південному узбережжі Криму, прибув співробітник Пулковської обсерваторії Григорій Шайн (пізніше він стане засновником Кримської астрофізичної обсерваторії, а на його честь назвуть найбільший телескоп України). Його головною метою були спектроскопічні дослідження зірок. Астроном відзняв велику кількість фотопластинок, на яких після ретельного вивчення вдалося знайти чимало об’єктів Сонячної системи — комет і астероїдів. У переважній більшості вони були вже відомими, але три з них виявилися новими. Після розрахунку орбіт вони отримали номери, що давало право присвоїти їм імена. В той час у Радянському Союзі віддавали перевагу «колективній творчості», тому назви запропонувала головна астрономічна установа країни — ленінградський Інститут теоретичної астрономії. Втім, одесит Шайн, швидше за все, теж брав певну участь у прийнятті рішень. В результаті астероїд №1709, відкритий 16 серпня 1925 року, отримав ім’я «Україна». На затвердження цього рішення пішло чимало часу: офіційне повідомлення було опубліковане лише 1 червня 1967-го (майже через 11 років після смерті Григорія Шайна).
Про цей астероїд ми досі знаємо небагато. Він рухається орбітою з перигелієм на відстані 1,872 астрономічних одиниць (280 млн км) від Сонця та афелієм 2,884 а.о. (431,5 млн км), основну частину часу перебуваючи у внутрішній частині Головного астероїдного поясу. Його орбітальний період складає 1340 діб — три роки та вісім місяців. Оцінки розмірів «небесної України» коливаються в діапазоні від 10 до 38 км. Один оберт навколо власної осі астероїд робить за 7 годин 17 хвилин, про його масу вчені наразі взагалі нічого не можуть сказати, але така ситуація цілком звична для тіл цього класу. Видимий блиск об’єкта у найкращих умовах для спостережень може сягати 14-ї зоряної величини, й тоді його можна спробувати побачити на власні очі у великі аматорські інструменти (з діаметром об’єктива не менше 40 см). Втім, такі сприятливі умови трапляються нечасто.
Так сталося, що назви перших «українських астероїдів» пов’язані з Кримом. Це 390 Альма, 748 Сімеїза, 814 Таврида, 951 Гаспра (до речі, Гаспра стала першим астероїдом, сфотографованим із близької відстані космічним апаратом). Нічого дивного в цьому немає — у другій половині XIX та першій половині XX століття Кримський півострів завдяки своїм сприятливим кліматичним умовам став місцем підвищеної «астрономічної активності» вчених Російської Імперії та СРСР. Загалом же на честь українських міст, селищ, наукових і культурних діячів названо майже півтори сотні об’єктів Головного астероїдного поясу.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
