У США на 93 році життя помер науковець та інженер українського походження Любомир Романків. Він є автором понад 65 винаходів у галузі електроніки, зокрема і магнітних головок для жорстких дисків комп’ютерів. Крім того, він був активним членом скаутських організацій.
Український винахідник магнітного запису
Зі США надійшла сумна новина: на 93 році життя помер український інженер та науковець Любомир Романків. Він відомий не лише своїми винаходами, які дозволили створити жорсткий диск комп’ютера, а й громадською діяльністю, що стосувалася українських організацій за кордоном.
Народився Любомир Романків у 1931 році в Жовкві на Львівщині. У 1944-му разом із батьками емігрував до Канади. У 1957-му закінчив Альбертський університет як інженер-хімік, а 1962-го у Массачусетському технологічному інституті став доктором філософії у галузі матеріалознавства.
Подальша доля Романківа була пов’язана з корпорацією IBM. Він є автором понад 150 наукових робіт та 65 патентів. Переважно вони стосуються магнітних матеріалів, процесів створення мідних покриттів та рефлективних дисплеїв. Найважливішим із них вважається винайдення магнітної головки, яка використовується для запису та зчитування інформації на жорстких дисках комп’ютерів.
За свої наукові роботи Любомир Романків отримав 13 різних наукових премій. Найвизначнішою з них є медаль Перкіна, найвища нагорода товариства американських хіміків. Також науковець є кавалером ордену Ярослава Мудрого V ступеня.
Участь в українських організаціях
Попри те, що Любомир Романків виїхав з України ще у підлітковому віці, він все життя зберігав тісний зв’язок зі своєю батьківщиною. Ще у школі він став членом скаутської організації «Пласт» і після еміграції не полишив її лав.
Згодом Романків став одним зі співорганізаторів «Пласту» в Едмонтоні. Зокрема, саме він був ініціатором придбання пластового дому в цьому місті. Також вчений брав участь у відновленні скаутських організацій на території України.
Романків був активним учасником і багатьох інших організацій. Він був членом Світового конгресу вільних українців, Наукового товариства ім. Шевченка та Академії інженерних наук України. Про Україну науковець сказав так: «Коли я приїжджаю в Україну, я відчуваю, що я на своїй землі, де я народився і де все мені рідне. Я поїхав з країни, коли мені було 13 років. Коли увечері до Жовкви прийшли радянські війська, то вже вночі з’явилися списки тих, хто має бути розстріляний наступного ранку».
За матеріалами life.pravda.com.ua
