Астрономи проаналізували хімічний склад астероїда Аррокот, що розташований у поясі Койпера і був досліджений апаратом New Horizones. Дослідники дійшли висновку, що крига на ньому може бути неймовірно стародавньою і це має велике значення для розуміння еволюції Сонячної системи.
Астероїд Аррокот
У статті, нещодавно опублікованій у журналі Icarus, представлені результати дослідження об’єкта поясу Койпера 486958 Аррокот, які проливають нове світло на збереження летких речовин, таких як монооксид вуглецю (CO), у далеких небесних тілах.
Стаття «Збереження льоду і газу CO на 486958 Аррокот», написана у співавторстві доктором Семюелем Берчем з Університету Брауна і старшим науковим співробітником Інституту SETI доктором Орканом Умурханом, на прикладі астероїда, кілька років тому дослідженого зондом New Horizones, доводить, що багато об’єктів поясу Койпера все ще можуть зберігати свій первісний летючий лід, кидаючи виклик попереднім уявленням про еволюційний шлях цих давніх об’єктів.
Попередні моделі еволюції об’єктів поясу Койпера потребували допомоги у прогнозуванні долі летких речовин у цих холодних, далеких об’єктах. Багато з них покладалися на громіздкі симуляції або хибні припущення, недооцінюючи, як довго вони можуть існувати.
Нове дослідження пропонує простіший, але ефективний підхід, порівнюючи процес із тим, як газ витікає крізь пористу гірську породу. Воно припускає, що об’єкти поясу Койпера, такі, як Аррокот, можуть зберігати свій летючий лід протягом мільярдів років, утворюючи своєрідну підземну атмосферу, яка сповільнює його подальшу втрату.
«Крижані бомби» поясу Койпера
«Я хочу підкреслити, що ми виправили глибоку помилку у фізичній моделі, якої люди припускалися протягом десятиліть для цих дуже холодних і старих об’єктів, — сказав Умурхан. — Це дослідження може стати початковим рушієм для переоцінки теорії еволюції та активності кометних надр».
Ця праця кидає виклик чинним прогнозам і відкриває нові шляхи для розуміння природи комет та їхнього походження. Наявність такого летючого льоду в об’єктах поясу Койпера підтримує цікаву теорію про ці об’єкти як про «крижані бомби», які активуються і демонструють кометну поведінку за зміни їхньої орбіти ближче до Сонця. Ця гіпотеза може допомогти пояснити такі явища, як інтенсивна спалахова активність комети 29P/Швассмана — Вахмана, потенційно змінюючи уявлення про комети.
Як співвиконавці майбутньої місії CAESAR, дослідники застосовують новий підхід до розуміння еволюції та активності кометних тіл. Це дослідження має значення для майбутніх експериментів і є нагадуванням про вічні таємниці нашої Сонячної системи, які чекають на своє розкриття.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
