У 1950-х роках астрономи виявили в сузір’ї Змії сукупність зірок, щоотримала назву Palomar 5. Спочатку її вважали карликовою галактикою, але пізніше з’ясувалося, що це кулясте зоряне скупчення, розташоване на відстані близько 80 тисяч світлових років від Сонця.
![](https://universemagazine.com/wp-content/uploads/2021/07/bhngc6397-1024x574.jpg)
Palomar 5 має дві особливості, що відрізняють його від інших відомих кулястих скупчень. По-перше, це одне з найбільш розріджених подібних структур у гало Чумацького Шляху. По-друге, воно має два «хвости» — довгі потоки, що складаються з викинутих ним світил.
Міжнародна команда астрономів вирішила розібратись у причинах такої незвичайної структури. Для цього вони провели комп’ютерне моделювання орбіти та життєвого циклу кожної зірки Palomar 5 — від формування скупчення до його остаточного розсіювання.
Комп’ютерна модель показала, що видовжена структура та зоряні потоки можуть бути пов’язані з популяцією чорних дір, які розташовані в центрі скупчення та складають зараз близько 20% його загальної маси. Вони утворилися в результаті колапсу надмасивних світил, що мав місце незабаром після утворення Palomar 5.
На думку дослідників, сукупна маса чорних дір Palomar 5 перевищує певний критичний поріг. Їхня гравітація впливає на зірки скупчення і поступово викидає їх, що пояснює його загальне розрідження та наявність потоків. Розрахунки показують, що за збереження нинішніх темпів розпаду всього за мільярд років Palomar 5 повністю втратить усі світила і в ньому залишаться самі чорні діри.
На основі: https://phys.org