Питання про придатність для життя стародавнього Марса одне із ключових у сучасній астробіології. Поки що в науковій спільноті немає єдиної точки зору щодо того, наскільки придатним для виникнення та розвитку живих організмів був клімат Червоної планети 4 млрд років тому.
Однак не слід забувати, що «зона життя» не обмежується виключно поверхнею небесного тіла. Наприклад, на Землі існують підземні спільноти бактерій-хемолітотрофів (буквально — «що пожирають каміння»), що використовують для отримання енергії молекулярний водень.
Група дослідників з Університету Брауна спробувала знайти відповідь на питання можливості існування подібних організмів на стародавньому Марсі. Скориставшись даними, зібраними гамма-спектрометром зонда Mars Odyssey, вони оцінили сучасний вміст калію, торію та урану в марсіанській корі. Знаючи період напіврозпаду цих елементів, вчені вирахували їхню концентрацію 4 млрд років тому.
У зазначений період на Марсі була велика кількість води. Майже напевно під його поверхнею існували ґрунтові води. Енергія, що виділялася в результаті розпаду радіоактивних елементів, розщеплювала молекули води на кисень і водень, якими могли харчуватися глибинні мікроби.
Дослідження показало, що в марсіанській корі була достатня кількість радіоактивних елементів, щоб забезпечити концентрацію вільного водню, що відповідає сучасним значенням, що спостерігаються на Землі. За оцінками вчених, протягом як мінімум кількох сотень мільйонів років підповерхневий шар Червоної планети глибиною до 1,6-1,8 км був придатний для життя.
Зрозуміло, йдеться лише про потенційну можливість. Поки нам невідомо, чи був хоч колись Марс живим, чи він завжди залишався стерильним світом. Але результати дослідження вкотре нагадують про те, що при пошуках слідів життя годі було зациклюватися лише одній ділянці — необхідно розглядати всі варіанти.
За матеріалами: https://www.space.com
