Комп’ютерна гра Terra Invicta — це глобальна стратегія, в якій сучасне людство зіткнулося з інопланетянами, котрі прилетіли на нашу планету. Серед багатьох інших її вирізняє те, що фантастичні події у ній відбуваються на тлі цілком реальних міждержавних конфліктів, і вони є частиною дуже непростого ігрового процесу.
Terra Invicta!
Що станеться, якщо на нашу планету з не дуже зрозумілими, але явно недружніми намірами прилетять інопланетяни? На цю тему написані сотні фантастичних книг та створено чимало комп’ютерних ігор. Проте глобальна стратегія Terra Invicta, що з’явилася у Steam 2022 року й усе ще перебуває у ранньому доступі, по праву заслуговує на те, аби називатися найкращим культурним продуктом, створеним на цю тему.
Річ у тім, що, на відміну від більшості подібних сюжетів, інопланетяни прилітають не в умовному майбутньому, де всі нації об’єдналися в єдиний світовий уряд і не змальовується ситуація, коли урядові війська вже знищені лазерами інопланетян.
Просто осінь нашого реального 2022 року. Росія вдерлася в Україну, США гризуться з Китаєм, Ізраїль на межі війни з Іраном. І тут із космосу прилітає малозрозумілий, але явно інопланетний зонд і врізається в Землю десь у пустелі. Як на це мають реагувати люди? Саме про це і йдеться у Terra Invicta.
Сторонами, за які можна у ній грати, є не держави й не організації, а інтернаціональні групи людей, об’єднані спільним поглядом на те, що робити далі. Зрозуміло, що треба якомога більше дізнатися про прибульців і для перемоги свого рішення взяти владу на всій планеті у власні руки. Але мета у цього всього може бути дуже різною.
Хтось вважає, що треба примусити прибульців поважати нас за допомогою збройного опору, інші — що треба шукати способу порозумітися з ними. А хтось вважає, що боротьба даремна або взагалі мріє прислужувати чужинцям, бо ми самі не здатні подолати власні проблеми.
Гравцю доведеться використовувати агентів (дипломатів, вчених, шпигунів, журналістів) для того, аби просувати свої ідеї серед населення різних країн, брати під контроль їхні уряди й змінювати політику так, аби вона більше відповідала інтересам фракції.
Хай там як, а Земля має лишитися непереможною. Адже саме так перекладається назва гри з латини.
Інопланетне вторгнення
На окрему розповідь заслуговують інопланетяни. У Terra Invicta вони не висаджують одразу свої орди, не бомблять міста і не проголошують промови про мету свого прильоту. На початку гравець просто бачить їхні літальні апарати, що час від часу падають на Землю.
Потім починаються викрадення людей з дослідницькою метою, поява інопланетної флори у різних місцях планети, дивна поведінка лідерів країн. Прибульці діють розумно та обережно. При цьому трохи згодом виявляється, що їхні флоти вільно пересуваються Сонячною системою, а ще згодом — що за орбітою Нептуна у них є база, і, можливо, не одна. Загалом зрозуміло, що чекати на розв’язку подій, сидячи на Землі, можна, але краще самим опанувати міжпланетні перельоти й поставити незваним гостям усі ключові питання якомога далі від нашої планети.
Тож гра спонукає фракції активно розробляти нові технології, будувати бази на орбітах чи поверхні планет та супутників, а зрештою — створювати флоти бойових кораблів. При цьому вона є рідкісним прикладом, коли докладно розкривається перехід від сучасного стану освоєння космосу до майбутнього, в якому поселення землян розкидані по всій Сонячній системі.
І всі ці технології цілком реальні. Вони вже або описані на рівні концепцій у наукових публікацій, або дослідні зразки вже створюються у лабораторіях. Це саме ті способи, якими інженери в майбутньому планують забезпечити повноцінний вихід людства в космос. І залишається тільки сподіватися, що для реалізації цих задумів не знадобиться інопланетного вторгнення.
Чи об’єднаються земляни перед загрозою інопланетного вторгнення?
Terra Invicta — це глобальна стратегія, тобто гравець бачить дуже реалістично показану земну кулю з континентами та країнами й трохи більш схематично зображену Сонячну систему. І все це виступає ареною для розв’язання як внутрішніх суперечок землян, так і глобального конфлікту з прибульцями.
І в цьому плані Terra Invicta досить сильно відрізняється від більшості сучасних ігор, які гострі політичні питання намагаються обходити, аби не втрачати аудиторію. Але творцям цієї гри жанр дозволив показати все так, як воно є насправді. Крим окупований і на початку гри відображається як російська територія, на схід України вдерлася російська армія. Тайвань — окрема від Китаю держава, і навіть північний схід Кіпру показаний як турецький.
І саме в цьому полягає ще одна цікава особливість гри. Фракція, за яку виступає гравець, може легко втрутитися у будь-який міждержавний конфлікт, взяти під контроль одну або всі ворогуючі сторони й розв’язати його так, як того бажає гравець.
Тож викинути росіян геть з України, розбудувавши власну високотехнологічну армію чи просто відвівши їхні війська за кордон наказом із кремля, цілком реально. Головне — аби це мало якийсь сенс із погляду внутрішньоігрової логіки та цілей обраної фракції. Бо для кожної з них вони свої.
При цьому не можна сказати, що всі ці території та армії зроблені винятково для краси. Адже саме контрольовані держави у грі є основним джерелом таких важливих у війні з інопланетянами ресурсів, як гроші та наукові дослідження. Отже, трохи розсунути кордони важливого активу шляхом збройного вторгнення на територію прибічників здачі інопланетянам — цілком собі дозволений метод боротьби за глобальну владу на Землі й в усій Сонячній системі.
Глобальна стратегія
Загалом же особливості ігроладу в Terra Invicta визначаються її жанром. Це не та гра, де можна знайти багато яскравих 3D-моделей, неймовірну графіку, спецефекти та екшен. Тут багато таблиць, цифр та окремих механік. Чого тільки варта купівля агентами фракцій різних компаній та організацій. Кожна з них може вплинути на те, що відбувається на глобальному полі, найнесподіванішим чином.
Terra Invicta — це зовсім не та гра, де від гравця вимагається миттєва реакція та вміння швидко натискати на клавіші. Тут можна пів години думати над зміною одного єдиного рядка на екрані, сповненого незрозумілими цифрами.
Гра має достатньо високий поріг входження, вона справді складна і, як заявляють самі розробники, для того, аби як слід її відчути, треба пограти хоча б 100 годин реального часу. Проте саме у цьому і полягає головна родзинка Terra Invicta. Вона показує конфлікт з інопланетянами дійсно глобальним, дає відчути, що необхідні для перемоги ресурси стікаються по краплині з усього світу, а кожна незначна, на перший погляд, країна чи людина може стати тим елементом, який зробить Землю непереможною.
